Дайджест головних новин 01.09/07.09

1️⃣ Заморожені російські активи

Німецькі депутати під час візиту до Києва заявили про готовність обговорювати використання заморожених активів Росії на підтримку України. Йдеться про близько 210 млрд євро коштів Центробанку РФ, більшість з яких зберігається у Euroclear. В ЄС уже спрямовують відсоткові прибутки від цих активів на зброю для України, однак питання прямої експропріації залишається спірним через юридичні ризики.

ДТЕК домагається арешту російських активів у Єрусалимі — готелю «Сергіївське подвір’я» та паркінгу «Маалот». Підстава — рішення арбітражу в Гаазі про компенсацію $267 млн за конфіскацію «ДТЕК Крименерго» після анексії Криму. Якщо суд ухвалить рішення на користь України, майно можуть арештувати як комерційну нерухомість.

Велика Британія спрямувала понад 1 млрд фунтів із заморожених російських активів на військову допомогу Україні. За ці кошти придбали боєприпаси, ракети ППО, безпілотники, системи РЕБ, транспорт та обладнання для ремонту техніки. Загалом цього року Лондон виділить 4,5 млрд фунтів підтримки, половина з яких покривається за рахунок активів РФ.

Литва запропонувала ЄС два варіанти використання заморожених російських активів: надати Україні кредит, забезпечений цими коштами, або створити спеціальний фонд під управлінням ЄС. Міністр закордонних справ Кястутіс Будріс визнав юридичні ризики, але наголосив, що агресія Росії потребує рішучої відповіді й використання активів як законного контрзаходу.

Бельґія відмовилася передавати заморожені російські активи на користь України. Глава МЗС Максим Прево заявив, що конфіскація близько 200 млрд євро, зосереджених переважно у Euroclear, підірве довіру до європейських фінансових ринків і зіпсує репутацію країни як фінансового центру. У Брюсселі наполягають: жоден варіант переміщення чи інвестування цих коштів не є прийнятним.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС у рамках 18-го пакета, повністю припинив приймати платежі з Росії. Раніше його послугами активно користувався російський малий і середній бізнес після відмови великих китайських банків співпрацювати з Москвою. Заборона операцій з Heihe для компаній ЄС набула чинності 9 серпня.

Австралія ввела санкції проти 14 росіян, яких пов’язують зі смертю Олексія Навального та підтримкою агресії проти України. Під обмеження потрапили олігархи, високопосадовці та медіаменеджери, зокрема Ільгам Рагімов, Андрій Козіцин, Максим Ліксутов і Ксенія Юдаєва. Санкції передбачають фінансові заборони та заборону на в’їзд. Австралія прямо покладає відповідальність за смерть Навального на Путіна і російський уряд.

 

Британія запровадила санкції проти 8 росіян і 3 організацій, причетних до депортації та мілітаризації українських дітей. Під обмеження потрапив Фонд Ахмата Кадирова та його президентка Аймані Кадирова, а також структури, що нав’язують дітям «російський патріотизм» і військову підготовку. Росія вже примусово вивезла понад 19,5 тис. українських дітей, з них близько 6 тис. — у табори перевиховання.

Угорщина та Словаччина блокують продовження санкцій ЄС проти Кремля, вимагаючи виключити зі списку шістьох російських олігархів, серед яких Алішер Усманов, Михайло Фрідман, Дмитро Мазепін і Петро Авен. Санкційний режим охоплює понад 2600 осіб і має поновлюватися до 15 вересня одноголосно. Раніше під тиском цих країн зі списку вже виключали впливових росіян.

Російський бізнесмен Михайло Фрідман звернувся до уряду Іспанії з проханням підтримати його виключення зі списку санкцій ЄС. Він наголосив на ролі мережі супермаркетів Dia, яка забезпечує понад 100 тис. робочих місць і 6,8 млрд євро економічного ефекту. Фрідман уже заручився підтримкою Угорщини, Словаччини та Люксембургу, тоді як Латвія виступає проти через його зв’язки з Петром Авеном.

Рада ЄС запровадила санкції проти Вадима Булгакова та Олексія Пікіна, керівників Федеральної служби виконання покарань РФ у Криму. Вони відповідальні за систематичні порушення прав людини та жорстоке поводження з політв’язнями, зафіксовані ООН і ЄСПЛ. Санкції передбачають замороження активів, заборону фінансових операцій і в’їзду до ЄС.

Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий перейти до «другого етапу» санкцій проти Росії. Він підтвердив можливість нових обмежень щодо Кремля та особисто Путіна, а також не виключив санкцій чи мит проти партнерів Москви. Водночас Білий дім пояснює обережність ризиком зірвати переговори, тоді як Трамп наголошує на потребі поступок від Росії й України для припинення війни.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

Китайський контейнеровоз Heng Yang 9 з червня чотири рази заходив до Севастополя в окупованому Криму, приховуючи маршрут через спуфінг AIS. Звідти Росія відновила експорт контейнерів, імовірно з продукцією з окупованого Донбасу. Це порушує резолюцію Міжнародної морської організації 2023 року, що забороняє судозаходи до кримських портів.

Росія організувала транзитний хаб у Вірменії, щоб обходити санкції G7 та ЄС проти держкорпорації «Алроса» й постачати алмази на ринки ЄС та США. Через Вірменію вивозять камені на сотні мільйонів доларів, а після огранування часто зникають дані про їхнє походження. Ключову роль у схемі відіграє створена у 2022 році «Перша алмазна компанія», формально незалежна, але тісно пов’язана з «Алросою».

Іспанський суд підтвердив арешт громадянина Грузії, який організував схему постачання обладнання подвійного призначення до Росії через Туреччину. Товари ввозилися до Анкари, перепаковувалися як місцевий експорт і відправлялися далі до Москви. Використання підставних компаній та підроблених документів дозволяло обходити санкції ЄС, що підкреслює роль Туреччини як активного хабу у підтримці російських закупівель.

Швейцарський суд дозволив Джерсі отримати банківські документи у справі проти Романа Абрамовича, якого підозрюють у відмиванні грошей і можливому порушенні санкцій. Розслідування стосується придбання «Сибнефті» у 1990-х роках та фінансових операцій через трасти на острові. Абрамович перебуває під санкціями ЄС, Британії та Канади, але заперечує звинувачення й стверджує, що проти нього не відкрито кримінальної справи.

4️⃣ Санкційна політика України

Україна конфіскувала 1592 російські вагони загальною вартістю близько 2,2 млрд грн. Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення рухомого складу, що належав підсанкційним резидентам РФ. Вагони перейдуть у державну власність та вже використовуються «Укрзалізницею».

Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов Мін’юсту щодо застосування санкцій до колишнього нардепа Володимира Олійника, який переховується в Росії та активно поширює кремлівську пропаганду. У дохід держави стягнуто частки нерухомості в Черкасах і Київській області, а також прогулянкове судно. Суд відмовив у вилученні корпоративних прав його дружини.