Установлення фактичного контролю над активом і захист прав третіх осіб у практиці застосування санкції стягнення активів в дохід держави

Дослідження присвячене санкції, передбаченій пунктом 1-1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про санкції», а саме - стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі. Підсанкційні особи, щоб обійти вжиті щодо них обмежувальні заходи, вдаються до винахідливих схем приховання своїх активів, - від використання підставних осіб і до побудови складних корпоративних структур. Доказування того, що певний актив дійсно пов'язаний із підсанкційним відповідачем, є чи не найскладнішою частиною у відповідній категорії справ. У дослідженні проаналізовано, як Вищий антикорупційний суд встановлює те, що підсанкційний відповідач насправді здійснює контроль над активом і може вирішувати його долю, як реальний власник. Також розглядається питання захисту прав третіх осіб, які зачіпаються у випадку стягнення в дохід держави корпоративних прав, які опосередковано (за посередництвом інших юридичних осіб) належать третій особі, що не перебуває під санкціями.