Newsletter of the main news 05.05/11.05

1️⃣ Заморожені російські активи

Євросоюз виділив Україні 1 мільярд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів у межах макрофінансової допомоги, що становить загалом 18,1 млрд євро і є частиною ініціативи G7 ERA на суму €45 млрд; за словами прем’єра Дениса Шмигаля, кошти підуть на критично важливі потреби бюджету, а Київ очікує подальших кроків від партнерів — повної конфіскації активів РФ і посилення санкцій.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цакхна попередив про ризик втрати заморожених російських активів на суму €240 млрд, якщо Євросоюз не зможе досягти згоди щодо продовження санкцій проти Росії, термін дії яких спливає вже у червні цього року.

Бельгія пропонує створити міжнародну коаліцію для утримання заморожених російських активів — понад €180 млрд, що зберігаються у Euroclear, — у відповідь на загрозу розблокування санкцій через позицію окремих країн ЄС; за словами представника бельгійської сторони Прево, альтернативою може стати або нова міжнародна ініціатива з надійною правовою основою, або національна ініціатива парламенту, втім, у будь-якому випадку, Бельгія не зможе діяти самостійно.

Франція спрямує доходи з відсотків від заморожених російських активів на технічне обслуговування артилерійських установок Caesar для ЗСУ через концерн KNDS, що вже має сервісний центр в Україні; як зазначив міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, такий крок має на меті посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України для майбутніх мирних переговорів.

Євросоюз виділить майже €1,9 млрд на військову підтримку України за рахунок прибутків від заморожених російських активів через Європейський фонд миру; як повідомив прем’єр Денис Шмигаль, 1 мільярд євро спрямують на закупівлю зброї в українських виробників за «данською моделлю», понад €600 млн — на артилерію та боєприпаси, а понад €200 млн — на посилення ППО.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Єврокомісія підготувала 17-й пакет санкцій проти Росії, що передбачає подвоєння кількості підсанкційних суден так званого «тіньового нафтового флоту» та додавання 60 фізичних і юридичних осіб і 150 кораблів до санкційного списку; остаточне рішення про запровадження обмежень мають ухвалити міністри закордонних справ ЄС 20 травня в Брюсселі.

Угорщина наразі не блокує ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС проти Росії, що дає змогу офіційно затвердити його вже цього місяця; санкції стосуються переважно юридичних осіб, які не викликають заперечень з боку Будапешта, однак позиція країни може змінитися під час голосування щодо продовження обмежень у липні — остаточне рішення очікується 20 травня на засіданні Ради ЄС у закордонних справах.

Польща розраховує узгодити 17-й пакет санкцій ЄС проти Росії до завершення свого головування — про це заявив міністр з європейських питань Адам Шлапка, наголосивши, що санкційний тиск має супроводжуватися постачанням озброєння для посилення позицій України перед потенційними переговорами; новий пакет передбачає, зокрема, заборону експорту хімічних речовин для ракетних двигунів і можливі обмеження для компаній з Туреччини, Сербії, Узбекистану та ОАЕ за обхід санкцій.

17-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який мають затвердити 20 травня, може стати найслабшим із запроваджених — замість потужних економічних обмежень він передбачає візові заборони, заморожування активів, експортні обмеження для 35 компаній і додавання ще 98 суден тіньового флоту до санкційного списку; за словами посадовців, Євросоюз прагне продемонструвати реакцію на атаки РФ, але м’якість заходів робить їх прийнятними навіть для Угорщини.

Попри те що 17-й пакет санкцій проти Росії ще не ухвалено, Литва вже ініціює обговорення 18-го — міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що чинний санкційний тиск є недостатнім і закликав не лише до нових обмежень, а й до введення додаткових тарифів на російські товари, зокрема заборони імпорту скрапленого газу, підкресливши, що енергетичні компанії РФ досі фінансують її військову машину.

ЄС і США домовилися про узгоджене посилення санкцій проти Росії у разі, якщо вона відмовиться від повного та безумовного 30-денного припинення вогню в Україні — як заявили Володимир Зеленський, Дональд Туск і Емманюель Макрон під час зустрічі Коаліції рішучих у Києві, обмеження торкнуться енергетичного сектору й банківської системи РФ, а в разі порушення перемир’я буде застосовано масовані санкції.

Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет санкцій проти тіньового флоту Росії — до санкційного списку планують внести до 100 танкерів, які з початку 2024 року експортували російську нафту на суму понад $24 млрд; прем'єр Кір Стармер заявив, що ці заходи посилять тиск на Путіна, позбавлять його режим нафтових доходів і захистять критичну інфраструктуру Великої Британії та Європи.

Канада розпочала процес конфіскації російського транспортного літака Ан-124 "Руслан", що належить авіакомпанії "Волга-Днєпр", на користь України — за словами віцепремʼєрки Ольги Стефанішиної, відповідне клопотання подала канадська прокуратура до Вищого суду Онтаріо на підставі документів, наданих Україною; рішення ухвалюється в межах канадського закону про спеціальні економічні заходи як черговий крок до справедливості та відновлення миру.

У Словаччині рух «Словацьке національне відродження» передав президенту Петеру Пеллегріні петицію з вимогою оголосити референдум щодо скасування санкцій проти Росії, яку, за словами організаторів, підписали майже 400 тисяч громадян; ініціатори закликають винести на голосування питання про припинення застосування санкцій, які, на їхню думку, шкодять словацьким громадянам і бізнесу, а в офісі президента заявили, що розглядатимуть звернення згідно із законодавством.

Фінляндія запропонувала запровадити мита на весь імпорт з Росії до ЄС як додатковий торговельний захід, що не потребує одностайного рішення всіх країн-членів — міністерка закордонних справ Еліна Валтонен заявила, що Єврокомісія має повний мандат на такий крок, який може стати ефективною альтернативою у разі втрати чинними санкціями своєї дієвості, особливо на тлі потенційного спротиву Угорщини щодо їхнього продовження.