Дайджест головних новин 01.12/07.12

1. Заморожені російські активи

ЄЦБ відмовився підтримати ідею кредиту Україні під заморожені російські активи, що фактично блокує план Єврокомісії. Регулятор дійшов висновку, що такий механізм нагадує заборонене пряме фінансування урядів і може створити ризики для ринків. ЄЦБ також відхилив пропозицію виступити кредитором для Euroclear. Єврокомісія шукає альтернативи для тимчасової ліквідності.

Естонія назвала пропозицію Єврокомісії використати 210 млрд євро заморожених активів РФ для гарантування позики Україні «справжнім проривом». Таллінн наголошує, що давно вимагав такого підходу та вважає, що РФ має компенсувати понад 500 млрд євро завданих збитків. Естонська сторона сподівається на швидку підтримку цієї ініціативи лідерами ЄС.

Єврокомісія представила два фінансові плани для підтримки України, що включають можливу репараційну позику на €165 млрд із заморожених активів РФ. Передбачено €115 млрд на оборонну промисловість, €50 млрд — на бюджетні потреби та €45 млрд — на погашення кредиту G7. Головною перешкодою залишається позиція Бельгії, яка вимагає гарантій через ризик блокування санкцій окремими державами.

Велика Британія розглядає можливість передати Україні майже $11 млрд із заморожених російських активів, пише The Times. Механізм передачі ще опрацьовують, паралельно Лондон веде переговори з ЄС та Канадою про формування пакета до £100 млрд на потреби української оборони та відновлення.

США закликали окремі європейські країни виступити проти плану ЄС використати заморожені активи РФ для кредиту Україні. За даними дипломатів, Вашингтон хоче зберегти ці кошти як інструмент для можливої мирної угоди з Москвою. ЄС пропонує спрямувати частину з €210 млрд активів на кредит у €90 млрд для підтримки України, тоді як американська сторона бачить їх у післявоєнному пакеті під своїм керівництвом.

Канцлер Німеччини Мерц заявив, що заморожені російські активи в ЄС мають бути спрямовані Україні, а не США. Він наголосив, що ці кошти потрібні для переживання зими та фінансової підтримки на найближчі роки, і назвав питання виключно європейським. Мерц також зауважив, що у США є економічний інтерес у використанні цих активів, але це не відповідає цілям європейської ініціативи.

Голова Euroclear Урбен заявила, що план конфіскації російських активів є нереалістичним, адже міжнародне право дозволяє їх блокування, але не вилучення. Вона попередила, що РФ може розцінити кредит для України як експропріацію та відповісти економічними чи судовими заходами, які можуть зачепити й Бельгію.
 

2. Міжнародна санкційна політика

Уряд Румунії ухвалив надзвичайну постанову, що дозволяє взяти під розширений контроль активи Lukoil у разі загроз енергобезпеці чи цінової дестабілізації. Йдеться про компанію, яка володіє 320 АЗС, нафтопереробним заводом і ліцензіями в Чорному морі. Румунія наголошує, що має достатні паливні резерви, а рішення покликане підсилити ефективність санкцій і перекрити джерела фінансування РФ.

ЄС погодив регламент, що передбачає повну відмову від імпорту російського газу до 2027 року. Заборона на LNG набуде чинності з 1 січня, а на трубопровідний газ — до осені 2027-го. Документ вводить дозвільний режим, штрафи за порушення та можливість тимчасового послаблення у разі загроз енергобезпеці. Єврокомісія назвала це рішення ключовим кроком до повної енергетичної незалежності від РФ.

Угорщина розглядає можливість купити частину міжнародних активів «Лукойла», який після санкцій США змушений продавати свій закордонний бізнес. Компанія веде переговори з великими нафтогазовими гравцями, зокрема Exxon Mobil і Chevron. За даними ЗМІ, Угорщина цікавиться насамперед європейськими нафтопереробними заводами, автозаправними станціями та частками у родовищах у Центральній Азії.

США відклали запровадження санкцій проти близько 2 тис. автозаправок «Лукойлу» по всьому світу. Обмеження мали набути чинності 23 листопада, але їх перенесли до 13 грудня, а окремі активи компанії в Болгарії та Угорщині звільнили від санкцій на довший строк. Після оголошення санкцій акції «Лукойлу» та «Роснафти» різко впали, завдавши російським компаніям мільярдних збитків.

Угорщина заблокувала «план Б» ЄС — емісію спільних облігацій на €90 млрд для фінансування України, повідомляє Politico. Через це в ЄС наразі немає альтернативи, окрім використання заморожених російських активів, проти чого у нинішньому форматі виступає Бельгія. Брюссель побоюється, що РФ вимагатиме повернення коштів саме від Бельгії, де розміщена більшість активів.
 

3. Порушення та обхід санкцій

РФ та В’єтнам вибудували схему обходу цінової стелі на російську нафту: міжурядові угоди дозволяють спільний видобуток, нові ліцензії та створення дочірніх структур у третіх країнах для маскування походження нафти. Документи також фіксують мінімальну ціну не нижче $75 за барель — значно вище встановленої стелі. Паралельно РФ посилює гуманітарну й військово-технічну присутність у В’єтнамі.

Білоруський завод «Сантекс» постачав до Росії дрони DJI, попри санкції: у 2022–2023 роках — 309 дронів на $2 млн. Журналісти також зафіксували, що білоруські компанії загалом продали РФ понад 20 тис. дронів. Пов’язана з отримувачами компанія «Рустакт» купувала мільйони деталей для виробництва коптерів і отримала понад $1 млрд російських військових контрактів.

США оштрафували компанію Gracetown більш ніж на $7 млн за порушення санкцій проти Олега Дерипаски. Розслідування встановило, що компанія прийняла 24 платежі від структури, пов’язаної з олігархом, а також майже чотири роки не звітувала про заблоковані активи. Gracetown управляла елітною нерухомістю Дерипаски у США, яка була заморожена після введення санкцій.