Дайджест головних новин 05.01/11.01

1. Заморожені російські активи

Санкції ЄС, США та Британії заморозили облігації Telegram на $500 млн, які зберігаються в російському Національному розрахунковому депозитарії, пише Financial Times. Компанія пообіцяла інвесторам повернути кошти під час погашення боргу, однак їх подальша доля залежить від платіжного агента та депозитарію. Чи отримають ці гроші російські власники, наразі залишається відкритим питанням.

2. Міжнародна санкційна політика

Найбагатший бізнесмен Азії Мукеш Амбані заявив, що Reliance припинила закупівлі російської нафти, спростувавши дані про нові поставки, повідомляє Reuters. На тлі санкцій США та ЄС імпорт нафти з РФ до Індії у грудні впав до трирічного мінімуму — близько 1,2 млн барелів на добу. Очікується подальше скорочення поставок, тоді як Китай залишається ключовим ринком для Москви.

Україна разом із шаховими федераціями Норвегії, Естонії, Англії та Німеччини подала позов до Спортивного арбітражного суду через рішення Міжнародної федерації шахів частково відновити права Росії та Білорусі на юнацькому й юніорському рівні. Позивачі заявляють про порушення статуту та процедур ухвалення рішень і закликають інші національні федерації підтримати звернення.

Дональд Трамп дав «зелене світло» двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії. Документ передбачає 500% тариф для країн, що купують російську нафту або уран, а також для російського експорту до США. Санкції можуть бути запроваджені у разі відмови Росії від мирних переговорів, порушення домовленостей або нової агресії проти України.

Ірак на 12 місяців націоналізує управління нафтовим родовищем «Західна Курна–2», частка в якому належить компанії «Лукойл». Рішення пов’язане з санкціями США проти російських нафтових компаній, через які «Лукойл» оголосив форс-мажор. Багдад планує зберегти стабільний видобуток і паралельно шукати покупців російської частки активу.

У 2025 році ЄС закупив російського скрапленого газу приблизно на €7,2 млрд, що забезпечило Росії значні доходи від експорту СПГ. Частка Євросоюзу в світових поставках газу з проєкту «Ямал СПГ» перевищила 76%, попри скорочення імпорту трубопровідного газу. Імпорт СПГ з Росії залишається дозволеним через енергетичну залежність окремих країн ЄС, насамперед у Центральній та Східній Європі.

Понад половина підприємств, що виробляють ключові російські танки й бронемашини, досі не перебувають під санкціями. Із 41 компанії концерну «Уралвагонзавод» щонайменше 23 залишаються поза обмеженнями, попри їхню пряму участь у забезпеченні війни проти України. Серед них — розробники платформ для перевезення танків і виробники тренажерів для екіпажів бронетехніки.
 

3. Порушення та обхід санкцій

Рада економічної безпеки України зафіксувала постачання німецького високоточного обладнання до Росії в обхід санкцій. У 2024–2025 роках через посередників у третіх країнах до РФ імпортували продукцію Mahr і Spinner на понад €9 млн, а також електродвигуни чеської «дочки» Siemens. Таке обладнання підпадає під експортні обмеження ЄС через потенційне військове використання.

Десант військових США висадився на танкер Marinera, який пов’язують із тіньовим флотом для обходу санкцій. Судно раніше діяло під назвою Bella-1, змінило реєстрацію на російську та намагалося уникнути огляду американських служб. У США заявили, що танкер використовували для транспортування підсанкційної венесуельської нафти, хоча на момент операції він був порожній.

Міжнародна федерація футболу тисне на європейські клуби, зокрема італійську «Аталанту», змушуючи їх виплачувати трансферні борги російським клубам попри чинні санкції проти Росії. У разі відмови клубам загрожують жорсткі спортивні покарання, включно із забороною на трансфери. Раніше Спортивний арбітражний суд визнав такі вимоги неприйнятними, оскільки вони фактично сприяють обходу санкцій.
 

4. Санкційна політика України

Україна продала конфіскований у російського олігарха Калуський трубний завод на аукціоні Prozorro.Продажі. Стартова ціна склала 68,3 млн грн без ПДВ, єдиним учасником і переможцем стала ТОВ «АВР Трембіта». Підприємство спеціалізується на виробництві пластикових труб і має потужність понад 25 тис. тонн на рік. Актив був конфіскований рішенням ВАКС у межах санкцій проти російської групи «Поліпластик».

Апеляційний господарський суд зобов’язав Росію виплатити «Азовмашу» $19,5 млн компенсації за знищене майно та упущену вигоду через бойові дії в Маріуполі. Суд скасував попередню відмову та визнав, що саме агресія Росії позбавила підприємство доходів. Рішення набрало законної сили й може бути оскаржене у Верховному Суді.