Дайджест головних новин 12.01/18.01

1. Заморожені російські активи

ЄС не відмовився від ідеї використання заморожених російських активів на користь України. В Єврокомісії підтвердили, що пропозиція щодо репараційної позики залишається на порядку денному, а активи РФ залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та виплати репарацій. У Брюсселі наголошують: право на їхнє використання зберігається як інструмент тиску на Росію.

2. Міжнародна санкційна політика

Естонія заборонила в’їзд 261 громадянину РФ, які воювали проти України. У МЗС країни наголосили, що це лише перший етап, а двері для російських комбатантів мають залишатися зачиненими. Таллінн вважає, що люди, причетні до агресії та воєнних злочинів, не мають місця ні в Естонії, ні в Шенгенській зоні, й закликає партнерів діяти так само.

Щонайменше 20% суден тіньового флоту РФ зупинилися внаслідок скоординованого тиску України та західних партнерів. Росія намагається компенсувати втрати, залучаючи нові судна, які мають потрапити під санкції. Чинні обмеження на морський експорт нафти вже скорочують доходи РФ приблизно на $30 млрд на рік, а подальший тиск має зменшити фінансування війни.

У ЄС просувають 20-й пакет санкцій проти РФ і планують завершити його вже наступного місяця. Кая Каллас наголосила, що дипломатичний тиск на Росію залишається одностороннім, тоді як відповіддю Кремля є бомбардування та руйнування українських міст. Вона застерегла: без посилення колективного тиску війна може тривати довго, а санкції залишаються ключовим інструментом стримування.

Єврокомісія планує надати Україні €90 млрд підтримки у 2026–2027 роках. Близько €60 млрд спрямують на військові потреби, ще €30 млрд — на бюджетну підтримку держави. Фінансування відбуватиметься через спільні запозичення ЄС, при цьому Брюссель залишає за собою право використати заморожені російські активи для погашення позики.

ЄС з 1 лютого знижує цінову стелю на російську нафту до $44,1 за барель. Раніше обмеження становило $47,6, а до вересня 2025 року — $60. Рішення спрямоване на подальше скорочення нафтових доходів РФ і ускладнення фінансування війни проти України.
 

3. Порушення та обхід санкцій

Данська компанія заявила, що РФ фактично взяла під контроль її заводи на своїй території через примусове зовнішнє управління. Бізнес, пов’язаний із російськими активами, буде списаний, його вартість оцінюють у 469 млн євро. Компанія планує захищати свої права в межах інвестдоговору, але визнає низькі шанси на скасування рішення.

Велика Британія опрацьовує механізм використання нафти з тіньового флоту РФ для підтримки України. Йдеться про конфіскацію незаконно транспортованої нафти та спрямування її вартості на допомогу Києву. У Лондоні визнають, що правова модель ще потребує доопрацювання, але розглядають ці кроки як спосіб перетворити санкції на реальні фінансові втрати для РФ і сигнал про зростання ціни війни.

Росія використовує щонайменше 50 одиниць іноземного обладнання для виробництва озброєння та військової техніки. Йдеться про верстати з Чехії, США та Китаю, які залучені у створенні ракет, радарів і систем наведення. У ГУР зазначають, що російський ВПК масово застосовує лізингові схеми, аби приховати кінцевих користувачів і обходити санкційні обмеження.

Польсько-американська CANPACK заявила, що РФ перевела її російські активи під тимчасове зовнішнє управління, фактично позбавивши компанію оперативного контролю. Рішення ухвалене указом Кремля наприкінці грудня й стосується заводів у Московській та Ростовській областях. У компанії повідомили, що оцінюють правові та фінансові наслідки й готуються захищати свої права та власність.

Служба зовнішньої розвідки РФ залучена до постачання пива в обхід санкцій через мережу посередників. Поставки йдуть від європейських і сербських компаній до російської фірми, що працює з підконтрольним СВР держпідприємством. Лише за кілька місяців у РФ завезли майже 1,3 млн літрів пива на понад $1 млн, попри офіційні обмеження.

В Італії затримали судно, яке перевозило понад 33 тис. тонн підсанкційних російських чорних металів. Перевірка виявила фальсифікацію бортових документів і приховування заходу в порт Новоросійська, а систему AIS було вимкнено. Під слідством перебувають імпортер, судновласник і двоє членів екіпажу — справу розслідують як порушення санкцій ЄС.
 

4. Санкційна політика України

У 2025 році Україна продала конфісковані у РФ активи на мільярди гривень, повідомили у Фонді держмайна. Основні надходження забезпечила приватизація санкційних активів — понад 2,5 млрд грн, ще близько 2 млрд грн надійшло від погашення заборгованостей. Найбільшими кейсами стали продаж Аероку та Вінницяпобутхіму, кошти від яких уже працюють на відновлення держави.

ВАКС задовольнив позов Мін’юсту та застосував санкції до Станіслава Гамзалова, який володів російськими підприємствами, задіяними в забезпеченні ВПК РФ. У дохід держави стягнуто 25% акцій Крюківського вагонобудівного заводу, що перебували в його опосередкованому володінні. Рішення ще може бути оскаржене в апеляції.

Також Мін’юст подав до ВАКС позов про застосування санкцій до АТ «Авіакор-авіаційний завод» — одного з ключових підприємств авіабудування РФ. Завод входить до оборонно-промислового комплексу та забезпечує ремонт і модернізацію військових літаків, задіяних у війні проти України. У межах позову заявлено стягнення запчастин до літака Ан-140.

ВАКС частково задовольнив позов Мін’юсту щодо застосування санкцій до Костянтина Кеворкяна — колишнього депутата та активного поширювача російської пропаганди. У дохід держави стягнуто нерухомість, транспорт, права на торговельні марки, кошти та частку в бізнесі. Водночас суд відмовив у конфіскації активів, оформлених на його дружину, — Мін’юст готує апеляцію.

Володимир Зеленський запровадив нові санкції проти осіб і структур, яких РФ використовує для виправдання агресії та пропаганди. До переліку увійшли троє громадян РФ і дві російські організації, пов’язані з публічною діяльністю. Президент наголосив, що Україна й надалі синхронізуватиме власні санкції зі списками партнерів і готує наступні обмежувальні кроки.