Дайджест головних новин 24.11/30.11

1. Заморожені російські активи

Еммануель Макрон заявив, що рішення щодо заморожених російських активів буде узгоджене найближчими днями. За його словами, ЄС і ключові держави завершують координацію підходу, який має забезпечити фінансування для України та зберегти тиск на РФ. Макрон також наголосив на важливості гарантій безпеки та сильних Збройних сил України для запобігання новій агресії.

Прем’єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон готовий разом з ЄС фінансувати підтримку України на основі вартості заморожених активів РФ. Він наголосив на терміновості рішень щодо фінансування та спроможностей, підкресливши, що саме зараз не можна послаблювати підтримку України. За його словами, такий підхід демонструє Путіну, що переговори — єдиний шлях.

ЄС працює над «планом Б» на випадок затримки з репараційною позикою Україні через заперечення Бельгії щодо використання заморожених активів РФ. Один із варіантів — перехідний кредит за рахунок запозичень ЄС, який покриє потреби України на початку 2026 року й буде погашений після запуску повноцінного механізму репараційних позик. Основною метою залишається узгодження рішення, що влаштує всі країни-члени.

Єврокомісія готує законопроєкт щодо використання заморожених активів РФ для фінансової підтримки України у 2026–2027 роках. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що платити за допомогу Україні не повинні лише європейські платники податків і що рішення мають відповідати європейському та міжнародному праву. Бельгія наполягає на додаткових юридичних гарантіях через зберігання більшості активів у Euroclear.

Euroclear попередила ЄС, що використання заморожених активів РФ у форматі «репараційної позики» може нашкодити привабливості європейських фінансових ринків, адже інвестори можуть сприйняти це як конфіскацію резервів. У листі до керівництва ЄС компанія наголосила на ризиках юридичних претензій з боку Росії та необхідності гарантій для Euroclear у разі запуску такої схеми.

У ЄС підозрюють, що Бельгія блокує схему «репараційної позики» Україні, маючи фінансовий інтерес у податках від російських активів, пише Politico. Дипломати вважають, що ці надходження залишаються в бельгійському бюджеті, попри зобов’язання спрямовувати їх Україні. Брюссель це заперечує, заявляючи, що всі податкові доходи від активів у Euroclear використовуються для підтримки України.
 

2. Міжнародна санкційна політика

Міжнародна федерація дзюдо відновила повноцінне національне представництво російських спортсменів, дозволивши їм виступати під прапором і з гімном з турніру в Абу-Дабі 2025 року. В IJF заявили, що спорт має залишатися поза політикою та що повернення росіян «збагатить змагання». Раніше подібне рішення ухвалили щодо білоруських спортсменів.

ЄС відклав 20-й пакет санкцій проти РФ щонайменше до січня, повідомляє Politico. До кінця року прогресу не очікують, а перші пропозиції Єврокомісії з’являться після свят. Однією з ключових тем нового пакета стане усунення прогалин, зокрема в експортному контролі та обмеженні доходів РФ від тіньового флоту.

Велика Британія відклала на кілька місяців санкції проти міжнародного підрозділу «Лукойлу», повідомляє Bloomberg. Генліцензія дозволяє компанії й надалі проводити операції та здійснювати платежі до 26 лютого 2026 року. Первісно обмеження мали набути чинності 28 листопада.
 

3. Порушення та обхід санкцій

Росіяни досі купують квартири у Фінляндії через прогалину, що дозволяє оформлювати житло через акції житлових компаній. На російських сайтах продаються тисячі таких об’єктів, зокрема покупцями є особи з сумнівними доходами. Міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен визнає потенційні ризики та анонсує посилення законодавства.

У Нідерландах розпочався суд щодо можливого обходу санкцій проти РФ компанією Damen Shipyards, яку підозрюють у прихованому експорті деталей для російських суден та фальсифікації експортних декларацій. Прокуратура заявляє, що це могло посилити військові спроможності РФ. У разі доведення провини компанія може втратити доступ до держконтрактів.
 

4. Санкційна політика України

Україна запровадила санкції проти 56 суден, що вивозили викрадену агресором продукцію з окупованих портів Севастополя та Феодосії. До списку увійшли й кораблі під іноземними прапорами, щодо яких Київ працюватиме з державами прапора для відкликання ліцензій. Частина суден вже перебуває під санкціями ЄС, США та Швейцарії, а Україна посилює тиск на РФ разом із партнерами.