Дайджест головних новин 14.10/20.10

1️⃣Заморожені російські активи

    На саміті ЄС лідери країн-учасниць підтримали виділення Україні кредиту в розмірі €35 млрд, що стане частиною загальної ініціативи G7 із фінансування України на $50 млрд. Ці кошти мають надійти за рахунок заморожених російських активів, які, згідно з рішенням Європейської ради, залишатимуться заблокованими до завершення війни Росії проти України. Європейський парламент розгляне питання щодо виділення цих коштів на пленарному засіданні вже цього вівторка, 22 жовтня.

    Крім того, Європейська рада наголосила, що відповідно до законодавства ЄС, російські активи залишатимуться замороженими до моменту, поки Росія не припинить агресію та не компенсує завдані війною збитки. Рішення про використання доходів від цих активів для підтримки України схвалене, але потребує подальшого розгляду правових і фінансових аспектів.

    Крім цього, окремі країни самостійно працюють над реалізацією угоди про надання Україні кредиту, як от Італія, яка нині головує в G7. Прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні наголосила, що цей крок є важливим досягненням італійського головування в G7.

    Однак, США поки відклали фінальне рішення щодо надання Україні $20 млрд у межах кредиту G7, оскільки Брюссель не зміг підтвердити продовження санкцій проти російських активів на три роки. Невизначеність виникла через можливе вето з боку Угорщини, що викликало затримку в узгодженні структури кредиту, який буде погашений за рахунок прибутку від заморожених російських активів у Європі.

    Вашингтон, попри це, заявив про готовність виділити до $20 млрд, що становить 40% від загальної суми кредиту. Остаточне рішення, ймовірно, пов'язане з президентськими виборами в США, адже є побоювання, що у випадку перемоги Дональда Трампа допомога Україні може бути скорочена. Проте, остаточна угода поки не досягнута, і США продовжують консультації з Конгресом та Україною.

    Втім, продовжується фінансування закупівлі війського обладнання для України. Франція спрямувала на це €300 млн відсотків із заморожених російських активів, в тому числі на закупівлю 12 нових артилерійських систем "Caesar". Також за словами міністра збройних сил Франції Себастьяна Лекорню, ці кошти будуть використані для придбання артилерійських снарядів калібру 155 мм, зенітних ракет Aster-30, високоточних авіабомб AASM та переносних зенітно-ракетних комплексів Mistral.

2️⃣Розширення санкційного режиму

    Ще одна країна повністю приєдналась о 14-го пакету санкцій ЄС проти Росії. На цей раз — це Швейцарія. Нові обмеження набудуть чинності 17 жовтня і спрямовані на обмеження експорту продукції, що може зміцнити російський військовий потенціал. До списку санкцій додано 61 нову компанію, половина з яких розташовані в третіх країнах та мають зв'язки з військовим сектором Росії. Також під санкції потрапили 27 суден російського "тіньового флоту", які беруть участь у постачанні товарів військового призначення.

    Крім того, нові санкції включають заборону на використання альтернативних систем SWIFT для російських банків і обмеження на інвестиції в російські СПГ-проєкти. Швейцарські компанії отримали право на відшкодування збитків від судових спорів у Росії або третіх країнах, а швейцарські дочірні компанії за кордоном зобов'язані дотримуватися санкцій ЄС. Водночас країна поки не запровадила окремі обмеження щодо прав інтелектуальної власності, оскільки не було зафіксовано порушень із боку Росії.

    Також, російський "тіньовий флот" потрапив під новий пакет санкцій від Великої Британії. До нового пакету санкцій увійшли 18 нафтових і 4 СПГ-танкери. Ці судна тепер будуть позбавлені доступу до британських портів і не зможуть користуватися британськими морськими послугами. Загалом, після нових обмежень, кількість нафтових танкерів під санкціями зросла до 43.

  Крім цього, санкції торкнулися ще чотирьох танкерів російської компанії "Русгаздобича", які займаються перевезенням скрапленого газу. За останній рік російські "сірі" танкери перевезли нафти на суму близько $4,9 млрд. Водночас найбільша судноплавна компанія Росії "Совкомфлот" змушена перейменовувати свої судна, щоб уникнути санкцій Заходу.

3️⃣Боротьба з обходом санкцій

    Високий представник ЄС Жозеп Боррель під час прес-конференції в Люксембурзі заявив про те, що країни ЄС повинні взяти на себе відповідальність за боротьбу з обходом санкцій проти Росії, посилюючи контроль за експортом чутливих електронних компонентів. Він наголосив, що Росія отримує європейські електронні елементи для виробництва зброї через треті країни, і саме країни-члени ЄС повинні почати боротьбу з цією проблемою на національному рівні. Боррель підкреслив важливість запобігання експорту таких компонентів, щоб не допустити їх використання у військовій техніці Росії.

    До прикладу, Іспанія вже почала реалізовувати дану політику. Іспанська поліція вилучила понад 13 тонн заборонених хімічних речовин, які, ймовірно, могли бути направлені до Росії в обхід санкцій. Правоохоронці заарештували чотирьох членів злочинного угруповання, яке використовувало підставну компанію для нелегального постачання хімікатів, що могли бути прекурсорами для хімічної зброї. Речовини були виявлені в порту Барселони, а угруповання, за даними слідства, діяло через складну логістичну мережу з підставними компаніями у Вірменії, Киргизстані та дочірньою компанією в Москві.

    Трьох російських студентів, яких затримали у Фінляндії наприкінці квітня за підозрою в обході санкцій, звільнили з-під варти. Останній із підозрюваних, якого затримали за підозрою в участі в групі, що вивозила з Фінляндії до Росії товари подвійного використання, був звільнений із забороною виїзду з країни. За даними слідства, ці товари могли використовуватися у військових цілях, що є грубим порушенням санкційного режиму.

    Двох інших російських студентів, які також підозрювалися у причетності до цієї діяльності, звільнили ще влітку. Рішення про звільнення ухвалив окружний суд Фінляндії, але слідчі дії щодо підозрюваних тривають.