Служба державної безпеки Латвії розпочала розслідування діяльності організації «Правфонд», що перебуває під санкціями

Державна служба безпеки розслідує справи, пов'язані з грошима фонду «Правфонд», російського фонду правової допомоги «співвітчизникам» за кордоном, який підпадає під санкції Європейського Союзу (ЄС), повідомили LETA в Службі безпеки.

Служба безпеки зазначила, що цей фонд, який курує Міністерство закордонних справ Росії, вже давно є одним із інструментів Кремля для просування інтересів Росії та посилення її впливу за кордоном. Інформація, отримана Службою безпеки, свідчить, що «Правфонд», як і інші так звані фонди підтримки «співвітчизників», використовувався як прикриття для діяльності в інтересах російських спецслужб.

Наприклад, фонд використовувався для фінансування пропагандистських та дезінформаційних проектів за кордоном, спрямованих проти Латвії та інших країн НАТО.

Під час розслідування діяльності інформаційного ресурсу Imhoclub.lv, що фінансується «Правфондом», Служба безпеки встановила, що представники «Правфонду» надавали авторам контенту Imhoclub.lv точні вказівки щодо того, які повідомлення включати в контент Imhoclub.lv в обмін на фінансування.

За інформацією, що є в розпорядженні Служби безпеки, до складу персоналу «Правфонду» входять співробітники російських спецслужб, які видають себе за незалежних експертів та російських правозахисників.

Як повідомлялося, російський фонд правової допомоги «співвітчизникам» за кордоном «Правфонд» продовжує фінансувати осіб та організації в країнах Європейського Союзу навіть після того, як у середині 2023 року проти нього були введені санкції, повідомляє міжнародне журналістське розслідування OCCRP.

Журналісти в рамках нового спільного розслідування «Дорогі співвітчизники» виявили, що фонд оплачував юридичні витрати чоловіків, звинувачених у шпигунстві, та співпрацював з агентами розвідки в Литві в рамках широкомасштабної кампанії з дискредитації справи проти колишніх радянських офіцерів. Журналісти також з'ясували, що фонд фінансував проросійську пропаганду в різних європейських країнах, особливо в колишніх радянських республіках Балтії, та допомагав просувати інтереси зовнішньої політики Кремля.

Європейський Союз ввів санкції проти «Правфонду» та його виконавчого директора Олександра Удальцова в червні 2023 року, що теоретично значно ускладнило фонду переказ грошей до Європи.

Однак десятки тисяч внутрішніх електронних листів «Правфонду», отриманих датською державною телерадіокомпанією DR і переданих OCCRP та понад двом десяткам медіапартнерів проекту «Дорогі співвітчизники», показують, як фонд зміг відносно легко продовжувати свою діяльність у Європі.

За два роки після введення санкцій «Правфонд» переказав кошти отримувачам у щонайменше 11 країнах-членах ЄС, серед яких були й підозрювані кіберзлочинці та росіяни, заарештовані за контрабанду мігрантів. Для цього фонд використовував широкий спектр тактик: від переказу грошей через банківські рахунки третіх осіб до простого пошуку людей, які могли б перевезти готівку через кордон.

У проекті щорічного звіту про діяльність фонду, надісланому до МЗС Росії в березні 2024 року, зазначається, що, незважаючи на деякі «труднощі в практичній роботі», спричинені санкціями ЄС, «наразі вдалося вирішити проблеми в кожному конкретному випадку, використовуючи, серед іншого, альтернативні та обхідні варіанти».

Деякі люди, які потребували допомоги, зверталися безпосередньо до «Правфонду». Інших направляли російські посольства або від їхнього імені подавали заявки треті особи. Але всі заповнювали офіційну заявку, в якій детально описували свої потреби та просили конкретну суму допомоги, як правило, для покриття юридичних витрат.

Багато з цих заявок та підписаних договорів було знайдено серед 50 000 електронних листів, отриманих журналістами в рамках проєкту «Дорогі співвітчизники», що дозволило їм скласти більш повне уявлення про те, як організація працювала та надсилала гроші своїм грантоотримувачам.

Правфонд часто пропонував «обхідні шляхи» для переказу грошей до Європи безпосередньо від осіб, які подавали заявки на фінансування. Наприклад, у вересні 2023 року один із представників Правфонду повідомив заявнику на грант у Німеччині, що через санкції ЄС «наші банківські перекази не приймаються на її території».

У Латвії одна з таких схем почала розкриватися, коли партнер, залучений до переказу коштів, зажадав комісію.

Джерело: The Baltic Times