Дайджест головних новин 07.04/20.04
Всі новиниДата
15 Кві 2025
1️⃣ Заморожені російські активи
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна підтримав конфіскацію заморожених російських активів на суму €240 млрд, які знаходяться в Європі. За його словами, ці кошти не повинні бути використані проти європейських країн, оскільки їхнє передавання Росії може становити загрозу не лише Україні, але й Європі. Тсахкна наголосив на необхідності законного процесу конфіскації активів, зокрема підтримки Бельгії, де вони зберігаються. Важливо забезпечити, щоб навіть без одностайного рішення в ЄС, ці гроші не потрапили до Росії, а залишилися в європейських країнах.
Станом на березень 2025 року Швейцарія заморозила російські активи на суму $8,38 млрд, що на $1,81 млрд більше, ніж рік тому. Це зростання пов'язане з розслідуваннями щодо відмивання грошей та додатковими замороженнями активів. Минулого року було відкрито кримінальне провадження за підозрою в порушенні санкцій та відмиванні коштів, у результаті чого було тимчасово заморожено 1,65 млрд швейцарських франків. Водночас 60 млн франків (приблизно $67 млн) були розблоковані через недотримання юридичних вимог.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається вивести $300 млрд заморожених активів, пропонуючи різним країнам придбати на ці кошти продукцію, зокрема високотехнологічну. Зеленський підкреслив, що таким чином Росія намагається використовувати ці кошти як «хитрий хабар». Він зазначив, що заморожені активи залишаються в Європі, і європейські країни не мають наміру їх повертати, оскільки ці активи є важливою частиною санкцій, проти яких Росія активно бореться.
Іспанія запропонувала створити новий оборонний фонд для фінансування європейських проєктів та підтримки України, використовуючи заморожені активи російського центрального банку. Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо закликав ЄС створити тимчасовий інструмент для надання безповоротних грантів країнам, зокрема східним, які найбільше піддаються російській загрозі. Частина заморожених активів на суму €200 млрд може бути спрямована на фінансування військових проєктів для України. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс зазначив, що Єврокомісія готова вивчати нові шляхи реалізації цього інструменту.
Україна планує використати заморожені російські активи для покриття дефіциту бюджету в 2026 році, якщо отримає до них доступ. Очільник НБУ Андрій Пишний повідомив, що завдяки підтримці партнерів Україна уникла емісійного фінансування бюджету у 2023–2024 роках. Він підкреслив важливість доступу до цих активів для компенсації збитків, які оцінюються в $176 млрд, а загальна вартість відновлення країни становить $524 млрд.
ПАРЄ закликала створити міжнародний трастовий фонд для управління замороженими російськими активами, щоб підтримати жертв російської агресії. Асамблея також звернулася до ЄС із проханням швидко досягти політичної згоди щодо запуску Спецтрибуналу для Путіна та забезпечити необхідні ресурси для його роботи. Резолюція наголошує на важливості створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків Україні через формування компенсаційного фонду, що буде наповнюватися замороженими російськими активами.
Євросоюз надасть Україні ще €2,1 млрд допомоги, отриманих від доходів заморожених активів російського Центрального банку. Це вже другий транш подібної допомоги. Єврокомісія підтвердила, що хоча активи залишаються замороженими, їхні доходи використовуються для підтримки України. Кошти будуть спрямовані через Європейський фонд миру та Фонд для України для зміцнення обороноздатності та відновлення країни. Майбутні транші будуть використовуватися для забезпечення повернення коштів у рамках ініціативи G7 щодо кредиту на $50 млрд.
З моменту вторгнення Росії в Україну Оперативна група російських еліт (REPO) заморозила понад £48 млрд російських активів по всьому світу, з яких понад £18 млрд були заморожені Сполученим Королівством. Великобританія займає провідну роль у цьому процесі. Міністр безпеки Великої Британії, Том Тугендхат, підкреслив, що країна продовжує співпрацювати з міжнародними союзниками, такими як Австралія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, США та Європейська комісія, щоб посилити фінансовий тиск на Росію та її еліти, захищаючи глобальну демократію та борючись з авторитаризмом.
Євросоюз перерахував Україні €1 млрд в рамках ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), що є частиною програми G7, фінансованої прибутками від заморожених російських активів. Це вже третій транш цієї ініціативи, і загальна сума, надана ЄС за програмою ERA, досягла €5 млрд. Кошти будуть спрямовані на покриття пріоритетних видатків державного бюджету. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підкреслив, що основним завданням є повна конфіскація заморожених російських суверенних активів для їх використання у відновленні країни. Ініціатива G7 передбачає надання Україні $50 млрд, з яких ЄС забезпечить $20 млрд.
Іспанія запропонувала створити новий оборонний фонд для фінансування європейських проєктів і підтримки України, використовуючи заморожені активи російського центрального банку. Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо закликав ЄС створити тимчасовий інструмент для надання безповоротних грантів країнам, зокрема східним, які найбільш вразливі до російської загрози. Фонд фінансуватиметься з внесків країн-членів та Європейського стабілізаційного механізму. Частина заморожених активів на суму €200 млрд може бути використана для військових проєктів на користь України. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс підтвердив готовність Єврокомісії вивчати нові шляхи для реалізації цього інструменту.
2️⃣ Міжнародна санкційна політика
США запровадили нові санкції проти Росії, включивши до списку чотири фізичні та три юридичні особи, а також один суховантаж. Формальна причина санкцій — протидія тероризму, але всі особи в списку мають зв'язок з крадіжкою українського зерна з тимчасово окупованих територій та його постачанням до Ємену. До списку потрапили Юрій Бєляков, В'ячеслав Віданов, Сохраб Гайрат, Ушанг Гайрат, а також компанії "Едісон", "Колібрі Груп", "Скай Фрейм", AM Asia M6 Ltd та балкер під прапором Росії AM Theseus. Одночасно з санкційного списку була виключена Катерина Ротенберг, дружина російського мільярдера Бориса Ротенберга, без пояснень з боку Мінфіну США.
Президент Фінляндії Александер Стубб висловив підтримку запропонованому сенаторами США пакету санкцій проти Росії, підкресливши, що без максимального тиску Москва продовжить затягувати мирні переговори. Він назвав цей двопартійний пакет санкцій, ініційований сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, амбітним і важливим кроком для досягнення справедливого та міцного миру. Стубб наголосив, що санкції, разом із чітким терміном для припинення вогню, стануть важливим інструментом для припинення агресії Росії.
Суд Європейського Союзу відхилив позови російського мільярдера Геннадія Тимченка та його дружини Олени щодо скасування санкцій ЄС. Подружжя намагалося домогтися скасування зобов'язання звітувати про свої активи, що знаходяться в юрисдикції Євросоюзу. Європейський суд у Люксембурзі постановив, що Рада ЄС мала право встановити таке зобов'язання для всіх осіб, внесених до санкційного списку.
У Німеччині тривають дебати щодо санкцій проти Росії, де деякі політики висловлюються за їх перегляд або скасування. Однак заступниця речника уряду Крістіан Хоффманн захистила існуючі європейські санкції, назвавши їх виправданими та ефективними. Міністерство закордонних справ Німеччини також підтримує цю позицію, наголошуючи, що припинення війни, яка стала причиною санкцій, залежить від Росії. Ці заяви пролунали після критики прем'єр-міністра федеральної землі Саксонія Міхаеля Кречмера, який виступив проти категоричної відмови Німеччини від пом'якшення санкцій, назвавши їх "застарілими" і не відповідними останнім діям США.
Німеччина, Франція, Італія, Польща, Іспанія та Велика Британія заявили про готовність посилити санкції проти Росії, щоб перешкоджати її війні проти України. Вони наголосили на необхідності заморожування російських активів до завершення війни та компенсації Україні. Міністри також підкреслили, що жодна мирна угода не буде прийнята, якщо вона обмежуватиме оборонну промисловість України чи присутність партнерів.
Посли Євросоюзу висловили сильну підтримку продовженню роботи над 17-м пакетом санкцій проти Росії, хоча деталі та терміни санкційного пакету поки що залишаються невідомими. За словами анонімного джерела серед високопосадовців ЄС, посли закликали Європейську Комісію розпочати ефективну роботу над пакетом, підкреслюючи чітку і рішучу позицію 26 країн-членів ЄС у підтримці України, зокрема після нещодавніх злочинів Росії та змін у геополітичному контексті.
Литва планує запровадити національні економічні санкції проти Росії та Білорусі, якщо ЄС не продовжить свої санкції. Литовські законодавці обговорюють поправки до закону про обмежувальні заходи, що дозволять застосовувати санкції на випадок, якщо ЄС не зможе продовжити свої обмеження. Ці санкції будуть включати обмеження на кошти та ресурси фізичних і юридичних осіб, які підтримують війну в Україні. Пропозиція, підготовлена Міністерством закордонних справ Литви, наразі обговорюється для реєстрації в парламенті.
Клієнти російської філії американського Citibank почали отримувати купонні виплати за замороженими активами після того, як Міністерство фінансів Бельгії надало дозволи на виведення заблокованих коштів. Санкції, введені в червні 2022 року проти Національного розрахункового депозитарію Росії, призвели до замороження близько $300 млрд суверенних активів. Виплати стосуються лише грошових коштів клієнтів Citibank у Росії через систему Euroclear, оскільки більшість російських банків через санкції не можуть здійснювати подібні операції.
Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким продовжив на рік санкції проти Росії, введені у квітні 2021 року за шкідливу зовнішню діяльність уряду РФ та розширені після вторгнення в Україну. Указ 14024 оголосив надзвичайну ситуацію національного масштабу, що дозволяє вводити санкції проти осіб і компаній, які загрожують національній безпеці США. Трамп зазначив, що США зберігають можливість вводити додаткові санкції, якщо президент Росії Володимир Путін не виконає свої зобов'язання.
3️⃣ Порушення та обхід санкцій
Олега Пацулю, російського громадянина, засудили до 70 місяців ув'язнення за організацію масштабної схеми незаконного експорту авіаційних технологій до Росії. Він разом з Василем Беседіном (який отримав два роки ув'язнення) купували деталі для літаків Boeing 737 і переправляли їх через офшори, обманюючи американських постачальників. Їм вдалося заробити понад $4,5 млн, використовуючи турецькі банки для переведення грошей. Також суд конфіскував у Пацулі майже $4,5 млн, включаючи розкішний автомобіль та особистий човен.
25 березня 2025 року Рада міністрів Іспанії схвалила проект закону, що транспонує Директиву ЄС 2024/1226, яка передбачає криміналізацію порушень санкцій ЄС. Цей законопроект значно змінює підхід до санкцій, вводячи нові кримінальні правопорушення в Кримінальний кодекс Іспанії для фізичних і юридичних осіб, які порушують санкції ЄС. Серед покарань — до 6 років ув'язнення, штрафи та конфіскація активів, а для юридичних осіб — штрафи до 5% від загального світового обороту. Також планується створення координаційної комісії для ефективнішого застосування санкцій. Закон має бути впроваджений до 20 травня 2025 року, а проект перебуває на консультаціях до 9 квітня 2025 року.
Литва виставить на аукціон конфісковані вантажівки та пожежні машини, які були затримані за ухилення від санкцій. Генеральна прокурорка Литви Ніда Грунскене підтвердила, що буде продано 17 молоковозів і 17 пожежних машин, які були затримані у Клайпеді в 2023 році. Молоковози мали потрапити до Куби, а пожежні машини — до Зімбабве. Грунскене сподівається, що транспортні засоби будуть придбані та передані Україні.
1 березня 2025 року в Німеччині було проведено обшуки та вилучення активів на суму понад €7,8 млн в рамках двох розслідувань, що стосуються порушення санкцій та ухилення від податків. Підозрювані придбали та перепродали автомобілі без сплати податків, зокрема експортуючи їх до Росії. В результаті було вилучено дорогоцінні активи, зокрема автомобілі, годинники та картини, на суму понад €4 млн. Троє підозрюваних, зокрема двоє чоловіків віком 58 та 81 рік, звинувачуються в експорті понад 150 автомобілів до країн, що межують з Росією, з порушенням санкцій. Розслідування тривають.
Швейцарська Генеральна прокуратура в своєму річному звіті повідомила про дві поточні справи, пов'язані з порушенням санкцій. Перша справа включає заморожування активів на суму 1,3 млрд швейцарських франків у зв'язку з підозрою в порушеннях санкцій, накладених на призначену особу, із проведенням обшуків у восьми об'єктах у кантонах Люцерн, Цуг і Нідвальден. Друга справа стосується порушення санкцій швейцарською компанією через її дочірні підприємства за кордоном, проте деталі цієї справи залишаються обмеженими.
З січня по березень 2025 року HM Revenue and Customs (HMRC) погодили комплексні штрафи на загальну суму £3,7 млн для трьох британських експортерів за порушення експортних ліцензій, що стосуються неліцензованого експорту військових товарів. Штрафи були накладені відповідно до Наказу про експортний контроль 2008 року та Закону про митне та акцизне управління 1979 року, але не мають відношення до санкційних порушень. Розрахунки включають штрафи в розмірі £10 900 у січні, £431 232 в лютому та £3 231 762 у лютому 2025 року. HMRC вирішує порушення через комплексні розрахунки, замість судового переслідування, за умови, що компанії не намагаються уникнути контролю.
Дмитро Овсянніков, колишній губернатор Севастополя, став першою особою, засудженою за порушення санкцій Великої Британії. Він був визнаний винним у порушенні санкцій та відмиванні грошей після отримання від родичів £76 000 та автомобіля Mercedes. Овсянніков перебував під санкціями з 2017 року через свою роль у незаконній анексії Криму. Його брат, Олексій Овсянніков, також був засуджений за допомогу в обході санкцій, зокрема за купівлю автомобіля для Дмитра. Це рішення є важливим сигналом ефективності виконання санкцій Великої Британії, а уряд Великобританії продовжує посилювати тиск на російських олігархів, які підтримують війну в Україні.
Сенатори США запропонували законопроект, який дозволяє конфіскувати нафту з танкерів, внесених до «чорного списку» Мінфіну США. Виручені кошти будуть направлені на погашення державного боргу. Законопроект передбачає створення фонду для контролю за санкціями з бюджетом $150 млн, а також розширення обміну розвідданими та надання правоохоронним органам нових інструментів для боротьби з незаконною нафтовою торгівлею. На кінець січня під санкціями США знаходилися 200 танкерів, які перевозили нафту з Росії в обхід санкцій, включаючи цінову стелю, встановлену країнами G7. Один з таких танкерів, Eventin, був конфіскований Німеччиною в березні з 100 тисячами тонн нафти на борту.
11 квітня 2025 року Естонія затримала нафтовий танкер Kiwala, частину тіньового флоту Росії. Судно, що рухалося до порту Усть-Луга без вантажу, порушило санкції, оскільки пливло без прапора. Танкер підпадає під санкції ЄС, Канади, Швейцарії та Великобританії. Під час перевірки з'ясувалося, що танкер не зареєстрований під прапором Джибуті, а управляється компанією Tirad Shipping Inc з Маврикію.
4️⃣ Санкційна політика України
ВАКС задовольнив позов Міністерства юстиції щодо російського олігарха Олега Дерипаски та компанії «РУСАЛ». Суд ухвалив рішення про стягнення з них понад 440 тисяч тонн бокситів та 110 тисяч тонн глинозему, вартість яких перевищує 2 млрд гривень. Активи належали швейцарській компанії RS International GmbH, що контролюється особами, на яких накладено санкції. Рішення також включає стягнення права вимоги за договором «давальницької сировини», що передбачає ввезення бокситів в Україну.
9 квітня суд ухвалив рішення на користь Міністерства юстиції України, задовольнивши позов щодо стягнення активів підсанкційного підприємства ВАТ «Білоруськалій» в дохід держави. Компанія, що є провідним виробником калійних добрив у Білорусі, була залучена до фінансування війни проти України через співпрацю з підприємствами військово-промислового комплексу Росії та підтримку окупаційних адміністрацій «ДНР» і «ЛНР». Суд стягнув на користь держави понад 70 тис. тонн калію хлористого, понад 250 млн грн грошових коштів, 1 545 залізничних вагонів та 48% статутного капіталу ТОВ «АГРОРОЗКВІТ».
Володимир Зеленський підписав указ, що вводить санкції проти чотирьох осіб, серед яких політики та бізнесмени, зокрема Сергій Арбузов, Андрій Клюєв, Віктор Поліщук та Альона Шевцова. Санкції передбачають блокування активів та зупинку економічної діяльності в Україні. Клюєв був під санкціями США ще в 2015 році, але Україна ухвалила це рішення лише через майже 10 років. Поліщук мав зв'язки з РФ і борги перед українськими державними банками, а бізнес-структури Шевцової були причетні до схем ухиляння від сплати податків у гральному бізнесі.