Дайджест головних новин 12.01/19/01

1️⃣ Заморожені російські активи

Адміністрація Байдена перед розглядає можливість конфіскувати $300 млрд заморожених російських активів, що може бути потенційним важелем впливу на Москву. Основна частина цих коштів розміщена в європейських банках, і США ведуть переговори з партнерами щодо можливого переведення активів на спеціальний рахунок, доступ до якого буде відкритий лише в межах мирної угоди. Водночас країни ЄС висловлюють занепокоєння щодо порушення міжнародного права у разі повної конфіскації цих коштів.

Команда обраного президента Дональда Трампа загалом підтримує стратегію вилучення російських активів, розглядаючи її як інструмент для стимулювання переговорного процесу з Кремлем. Представники Трампа, зокрема майбутній держсекретар Марко Рубіо та радник з національної безпеки Майк Волц, беруть участь у консультаціях з цього питання. Ймовірність реалізації ініціативи залишається невизначеною, оскільки європейські партнери не готові ухвалювати рішення до моменту офіційного вступу Трампа на посаду.

2️⃣ Санкції, їх обхід та порушення

Європейський Союз готує 16-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт російського первинного алюмінію. Єврокомісія вже провела попередні консультації з країнами-членами ЄС, а ухвалення пакету заплановано на лютий, до третьої річниці повномасштабної війни. Заборона вводитиметься поетапно, враховуючи, що частка російського алюмінію в імпорті ЄС вже скоротилася з 19% у 2022 році до 6% у 2024 році. Очікується, що обмеження можуть спричинити зростання попиту на альтернативні поставки з Близького Сходу, зокрема з ОАЕ та Бахрейну.

США запровадили нові санкції проти Росії, спрямовані на ліквідацію схем ухилення від обмежень, зокрема через фінансові операції з Китаєм та Киргизстаном. Міністерство фінансів США повідомило, що РФ та КНР створюють регіональні клірингові платформи для проведення транскордонних платежів за санкційні товари, залучаючи підсанкційні російські банки, зокрема «Сбербанк», «Альфа-Банк» та «Совкомбанк». До санкційного списку також додані компанії енергетичного сектору, оборонної промисловості та матеріалів, включаючи «Газстройпром», «Поліметал» та «Сєвєрсталь», а також структура, що керує окупованою ЗАЕС. Загалом обмеження торкнулися близько 100 організацій.

Міністерство юстиції Росії ініціювало законопроєкт, який передбачає значне підвищення штрафів за 36 видами економічних злочинів, обґрунтовуючи це необхідністю адаптації до інфляції. Документ також містить положення про введення штрафів за розкриття комерційної банківської таємниці, пов’язаної з обходом санкцій, фактично легалізуючи такі схеми. За словами правозахисників, законопроєкт не лише сприятиме наповненню бюджету, а й створює умови для розширення практики мобілізації осіб, обвинувачених у тяжких економічних злочинах.

Команда Дональда Трампа розглядає санкції проти Росії як один із ключових інструментів для досягнення мирної угоди. Один із можливих підходів передбачає пом'якшення деяких обмежень для російських нафтових компаній у разі наближення завершення війни, тоді як інший варіант спрямований на посилення санкційного тиску для збільшення важелів впливу на Москву. Обговорення перебувають на початковому етапі та залежать від майбутніх рішень адміністрації Трампа, а до консультацій залучені кандидати на урядові посади, колишні посадовці та представники аналітичних центрів.

У Великій Британії поки що не винесено жодного вироку за порушення санкцій проти Росії, оскільки фінансові розслідування є складними та тривалими, заявив глава NCA Грем Біггар. Наразі триває низка розслідувань, зокрема щодо колишнього губернатора Севастополя Дмитра Овсяннікова, якого звинувачують у відмиванні грошей, а суд над ним запланований на березень. Бюро застосування фінансових санкцій (OFSI) розслідувало 37 справ щодо британських компаній, підозрюваних у сприянні обходу нафтових санкцій, проте 15 з них було закрито без покарань. Міністр закордонних справ Великої Британії Дейвід Леммі заявив, що через санкції Росія втратила понад $400 млрд, і найближчим часом очікуються нові заходи щодо порушників санкційного режиму.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що настав час скасувати санкції проти Росії та відновити економічні відносини без обмежень. Він наголосив, що під час головування Угорщини в Раді ЄС пріоритетом було просування теми миру, і, на його думку, у цьому питанні досягнуто прогресу. Орбан також зазначив, що Європа згодом змінить свою позицію щодо санкцій, а поки що, за його словами, Брюссель «перебуває у стадії запою». Крім того, він висловив занепокоєння економічним впливом України на Європу та заявив про необхідність запровадження заходів для захисту угорського і польського сільськогосподарських ринків.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що санкції проти Росії залишаються ключовим інструментом впливу, і їх скасування без мирних переговорів послабить позиції Європи. Вона наголосила, що Москва не відмовилася від своїх цілей, тому немає підстав для зняття обмежень. Каллас також зазначила, що рішення про продовження санкцій ЄС має бути ухвалене до 31 січня, але існують ризики через позицію Угорщини, яка закликає до відновлення економічних відносин із Росією без санкцій. Європейські дипломати стурбовані тим, що можливе скасування обмежень дозволить Москві отримати доступ до понад €200 млрд заморожених активів.

3️⃣ Санкційна політика України

Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій проти осіб, які перейшли на бік Росії або сприяли її війні. Указ, опублікований на сайті президента, передбачає обмежувальні заходи щодо 18 осіб, включаючи громадян України Нестора Шуфрича, Євгенія Мураєва, Олега Волошина, Петра Симоненка та Юрія Бойка, а також російських діячів, зокрема олігарха Костянтина Григоришина, композитора Іллю Резніка та диригента Юрія Башмета. Санкції включають блокування активів, заборону виведення капіталу за кордон та позбавлення державних нагород, а Зеленський анонсував нові санкційні заходи найближчим часом.

Також Президент України підписав указ про запровадження санкцій проти фінансового сектору Росії, що охоплюють 140 суб’єктів. Відповідний документ оприлюднено на сайті Офісу президента. Зеленський наголосив, що Україна продовжуватиме співпрацю з міжнародними партнерами для посилення санкційного тиску. Крім того, він ініціював законопроєкт про кримінальну відповідальність за спроби обходу санкцій, що відповідає міжнародній практиці. За його словами, санкції залишаються одним із ключових інструментів впливу на Росію та наближення миру.