Дайджест головних новин 24.02/02.03

Дата

02 Бер 2025

1️⃣ Заморожені російські активи

Європейські лідери поки що не дійшли згоди щодо конфіскації заморожених російських активів та їхньої передачі Україні. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що міжнародне право не дозволяє повну конфіскацію цих коштів, однак доходи від активів вже використовуються для фінансування позик на рівні G7. Також польський прем’єр-міністр Дональд Туск зазначив, що хоча багато країн підтримують ідею використання цих коштів на оборону та відбудову України, є побоювання щодо впливу на євро та банківську систему. Польща намагається переконати партнерів у необхідності передачі коштів, але її голос не є вирішальним через невходження до єврозони. Водночас, за його словами, важливо забезпечити продовження санкцій на замороження активів, що може зустріти опір з боку Угорщини.

Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас висловила сумніви, що в березні ЄС зможе досягти домовленості щодо конфіскації активів, оскільки наразі немає одностайної підтримки. Вона зазначила, що робота в цьому напрямку триває, і деякі країни, які раніше були проти, починають змінювати свою позицію. Водночас проти конфіскації активів наразі виступають Франція, Німеччина, Бельгія та Люксембург. Попри це, лідери ЄС погоджуються, що Росія має нести відповідальність за завдані Україні збитки, і питання заморожених активів може стати частиною майбутніх переговорів після завершення війни.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Дональд Трамп продовжив на рік санкції проти Росії, збережені в рамках надзвичайного стану, оголошеного ще у 2014 році через агресію проти України. В офіційному повідомленні, опублікованому у Федеральному реєстрі США, зазначається, що рішення ухвалене відповідно до Національного закону про надзвичайні ситуації та стосується обмежень, запроваджених указами попередніх президентів у 2014, 2018 і 2022 роках.

Канада запровадила нові санкції проти Росії, охопивши 10 фізичних та 21 юридичну особу, зокрема парамілітарні організації та їхніх лідерів, щоб обмежити використання Росією сторонніх структур для військових та політичних цілей в Україні. Під обмеження потрапили дев’ять лідерів поствагнерівських угруповань, члени російського військового керівництва, а також організації, що діють в Україні та африканській мережі Кремля. Загалом Канада вже запровадила санкції проти понад 3000 осіб і компаній, наголосивши на готовності й надалі посилювати економічний тиск на Росію.

Європейський Союз звернувся до Індії з проханням підтримати посилення санкцій проти Росії, заявивши, що війна в Україні становить загрозу і для Індії. Під час візиту до Нью-Делі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн планує обговорити це питання з прем'єр-міністром Нарендрою Моді, а також порушити тему торговельного коридору між Індією та Європою, доступу до ринків і тарифної політики. Важливих рішень за підсумками переговорів не очікується, але зустріч стане підготовчим етапом до саміту Індія-ЄС наприкінці року.

Європол створив спеціальну цільову групу з питань санкцій у рамках Європейського центру з протидії фінансово-економічній злочинності (EFECC), яка координуватиме розслідування, пов’язані з ухиленням від санкцій. Ініціатива покликана покращити відстеження незаконних фінансових потоків та арешти активів, забезпечуючи ефективну взаємодію між правоохоронними органами, митними службами та фінансовими розвідками. Європол уже отримав понад 300 оперативних запитів у межах 90 окремих розслідувань, спрямованих на посилення контролю за дотриманням санкцій.

Угорщина намагається домогтися зняття санкцій ЄС з восьми російських олігархів, зокрема Алішера Усманова, Михайла Фрідмана, Петра Авена та Дмитра Мазепіна, які перебувають під обмеженнями з 2022 року. За даними європейських дипломатичних джерел, Будапешт наполягає на виключенні цих осіб зі списку санкцій, мотивуючи це власними політичними та економічними інтересами. До переліку також входять Гульбахор Ісмаїлова, В’ячеслав Моше Кантор, Муса Бажаєв і міністр спорту РФ Михайло Дегтярьов, який перебуває під санкціями ще з 2014 року.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

Нідерланди за останні три роки притягнули до відповідальності щонайменше 70 компаній та осіб за порушення санкцій проти Росії, а ще 40 справ наразі перебувають на розгляді. Фіскальна служба розслідує 30 справ, шість із яких уже завершилися вироками з штрафами та ув'язненням до 32 місяців. Митниця порушила 80 справ, з них 64 були врегульовані штрафами від €500 до €200 тис. Влада не розкриває точну кількість оштрафованих, оскільки одна справа може включати кілька компаній чи осіб.

З 2022 року Британська податкова та митна служба (HMRC) відкрила 65 розслідувань щодо порушень торговельних санкцій, з яких 30 залишаються активними. Зокрема, 27 із цих справ пов’язані з санкціями проти Росії, що підкреслює посилений контроль за дотриманням обмежень, запроваджених після початку війни в Україні.

Також польська влада підтвердила, що наразі веде 275 санкційних розслідувань, проте деталей щодо їхнього характеру не надала. Незрозуміло, скільки з цих справ пов’язані з порушенням санкцій проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що російські олігархи можуть отримати американське громадянство через програму "золотої" картки, яка коштуватиме $5 млн. Він зазначив, що серед них є "дуже хороші люди", яких він особисто знає, і вони можуть собі це дозволити, хоча вже не такі багаті, як раніше. Ініціатива передбачає можливість купівлі громадянства для іноземців, зокрема й для росіян, які свого часу отримали вигоду від приватизації та мають вплив на політику, медіа та ключові галузі економіки Росії.

Російський бізнесмен з естонським громадянством Іван Анчевський екстрадований до Естонії після арешту в Італії за підозрою в незаконному постачанні обладнання російському військово-промисловому комплексу. Його компанії Melytec і Melytec Testing, які перебувають під санкціями США, продавали стратегічне промислове та вимірювальне обладнання на суму $50 млн. Прокуратура Естонії звинувачує Анчевського в порушенні санкцій та утримує його під вартою, паралельно розслідуючи діяльність двох естонських компаній, пов’язаних зі схемою постачання.

4️⃣ Санкційна політика України

ВАКС задовольнив позов Мін’юсту щодо стягнення в дохід держави активів російської компанії ПАТ «Татнєфть імені В.Д. Шашина», яка є одним із найбільших виробників і переробників нафти в Росії. ВАКС ухвалив рішення про передачу корпоративних прав на українські дочірні компанії «Татнєфть», зокрема 100% «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА», 92,98% «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» та 88,97% «ПОЛТАВА-КАПІТАЛ», які володіють нафтобазами, АЗС та іншими активами в Харківській і Полтавській областях. Вказане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом п’яти днів після опублікування повного тексту ухвали.

Апеляційна палата ВАКС залишила в силі рішення про конфіскацію активів В’ячеслава Заневського, колишнього охоронця Віктора Януковича та офіцера Збройних сил Росії, на користь держави. До бюджету України стягнуто 100% статутного капіталу компанії, що керує готельним комплексом AmstelSki у Буковелі, 12 земельних ділянок, нерухомість, транспорт, зброю та понад 300 тисяч гривень. За даними слідства, Заневський сприяв російським військовим у пошуках українських бійців і патріотів на окупованих територіях. Рішення суду є остаточним і не підлягає касаційному оскарженню.

ВАКС також задовольнив позов Мін’юсту щодо проросійського пропагандиста Кирила Вишинського, стягнувши в дохід держави його активи. Вишинський, який підтримав окупацію Криму та отримав російське громадянство, втратив два об'єкти нерухомості в Києві та Криму, два транспортні засоби, а також 100% частки у двох компаніях. Після обміну полоненими у 2019 році він став виконавчим директором «Россия Сегодня» та членом Ради при президентові РФ. Рішення суду поки що не набрало законної сили, оскільки триває строк на апеляційне оскарження.

ВАКС задовольнив позов Мін’юсту щодо проросійського пропагандиста Володимира Сергієнка, застосувавши до нього санкції. Сергієнко, який активно поширював кремлівську пропаганду через російські медіа, втратив 1/2 частки квартири у Львові та 50% статутного капіталу ТОВ «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА». Суд ухвалив рішення 28 лютого 2025 року, визнавши його діяльність загрозою національній безпеці України. Наразі рішення ще не набрало законної сили, оскільки триває строк на апеляційне оскарження.