Дайджест головних новин 19.05/01.06

Дата

01 Чер 2025

1️⃣ Заморожені російські активи:

Фінляндія однією з перших реалізувала ініціативу ЄС щодо використання прибутків від заморожених російських активів для підтримки України: уряд країни підписав угоду з Єврокомісією про постачання важких боєприпасів ЗСУ. Закупівля відбуватиметься у фінських виробників, а фінансування — через Європейський фонд миру (EPF), загальний обсяг пакета становить €90 млн. Міністр оборони Фінляндії Антті Гяккянен наголосив, що це рішення не лише посилює оборону України, а й підтримує фінську промисловість, доповнюючи національний пакет допомоги Україні в розмірі €660 млн.

Міністри фінансів країн G7 домовилися не розморожувати російські активи, заморожені після початку повномасштабного вторгнення в Україну, доки Росія не припинить війну та не відшкодує завдані збитки. У підсумковому комюніке саміту наголошується, що ці кошти залишатимуться недоступними для Кремля, а також відзначено стійкість української економіки попри масштабні руйнування, спричинені війною.

Велика Британія спрямує $3 млрд із прибутків від заморожених російських активів на підтримку оборонної спроможності України — відповідну проєктну домовленість було підписано в межах ініціативи G7 ERA. Як повідомило Міноборони, у 2025–2026 роках кошти підуть на закупівлю іноземної техніки, ремонт озброєння, спільні проєкти з українськими і міжнародними компаніями та закупівлю критичних матеріалів, зокрема українського виробництва. Уряд наголосив, що ці інвестиції суттєво підсилять вітчизняний ОПК, який наразі має значні виробничі спроможності, але обмежений у фінансуванні.

Українські народні депутати з різних фракцій звернулися до уряду Канади із закликом розпочати повномасштабну конфіскацію заморожених російських активів — як державних, так і олігархічних. У листі до прем’єр-міністра Марка Карні, який підтримали понад 30 парламентарів, наголошується, що такий крок стане не лише важливим внеском у відновлення України, а й підтвердженням принципу: агресор має заплатити. Автори звернення нагадали, що Канада вже створила прецедент у 2022 році, конфіскувавши активи російських олігархів, і закликали скористатися головуванням у G7 для просування цієї ініціативи напередодні саміту. У листі також наведено дані про збитки Україні — за оцінками КШЕ, прямі інфраструктурні втрати досягли майже $170 млрд.

Ліхтенштейн під тиском США переглядає підхід до управління російськими трастами, які опинилися без керівництва після виходу адміністраторів через ризик санкцій. Йдеться про сотні трастів, пов’язаних із підсанкційними олігархами, які володіють елітною нерухомістю, яхтами та іншими активами. За даними уряду, у 350 з 475 таких трастів намагаються призначити нових менеджерів, ще частину — ліквідовано або не вдалося реструктурувати. Влада країни вивчає можливість централізованого управління цими структурами та обіцяє не передавати активи підсанкційним особам, оскільки Ліхтенштейн намагається уникнути фінансових наслідків у вигляді обмежень доступу до доларової системи з боку США.

Очільник Канцелярії федерального канцлера Німеччини Торстен Фрай закликав Європейський Союз повернутися до питання використання заморожених російських активів для фінансування України, підкресливши, що ЄС має уважніше розглянути можливість арешту самих державних коштів РФ. За даними Bloomberg, за нового канцлера Фрідріха Мерца Німеччина демонструє більшу відкритість до цієї ідеї, хоча раніше, разом із Францією, ставилася до неї обережно через ризики для євро. Фрай визнав існування аргументів з обох боків, однак наголосив, що в умовах обмежених можливостей досягти миру, ЄС має задіяти усі доступні інструменти впливу.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Велика Британія оголосила новий пакет санкцій проти Росії, що охоплює 100 цілей у військовому, енергетичному та фінансовому секторах, зокрема 18 суден так званого «тіньового флоту» та 46 фінансових установ, які допомагають Кремлю обходити обмеження. Санкції також торкнулися постачальників ракет «Іскандер», організацій, що ведуть інформаційну війну, і російського «Агентства соціального проєктування», яке, за словами британського уряду, підриває демократію та суверенітет України. Уряд наголосив, що нові заходи мають посилити ізоляцію Росії та зруйнувати її здатність фінансувати війну.

ЄС ухвалив нові поправки до санкційного режиму, які змінюють підхід до доведення порушень: тепер саме російські олігархи та бізнесмени мають доводити, що не підпадають під обмеження, а не навпаки. Як зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, ці зміни ускладнюють спроби уникнення санкцій через приховування власності чи передачу активів, а фізичні та юридичні особи, що сприяють таким діям, також ризикують потрапити під санкції. Він назвав це ефективною стратегією, яка хоч і менш помітна в ЗМІ, проте значно посилює реальний вплив обмежень.

Європейський Союз та Німеччина ведуть активні переговори зі США щодо посилення санкцій проти Росії у відповідь на її агресію проти України. Про це заявив представник німецького уряду Штефан Корнеліус, зазначивши, що консультації відбуваються з усіма ключовими сторонами в США, попри внутрішньоамериканські дискусії щодо формату нових обмежень.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав Європейський Союз зробити 18-й пакет санкцій максимально болісним для Росії, зосередивши обмеження на її найвразливіших сферах — енергетиці, ЗПГ, нафті, ядерному паливі та фінансах. У дописі в соцмережі X він зазначив, що Путін намагається ухилитися від санкцій через обман і затягування, тож Європа має розірвати це коло і завдати удару там, де це справді відчутно для агресора.

Співпраця між США та ЄС у сфері протидії ухиленню від санкцій проти Росії фактично припинилась — про «повний розвал» трансатлантичної координації заявив головний координатор санкційної політики ЄС Девід ОʼСалліван, зазначивши також втрату імпульсу в межах G7. Попри це, він наголосив на відчутному впливі вже чинних санкцій на економіку РФ і певному прогресі у стримуванні експорту товарів військового призначення через треті країни, як-от Вірменія чи Індія. Водночас ОʼСалліван звернув увагу на роль Китаю, який, за оцінками, відповідальний за близько 80% випадків обходу санкцій, і повідомив про успіхи ЄС у боротьбі з «тіньовим флотом» — деякі країни вже відкликали свої прапори з російських суден.

Проте у Києві заперечили інформацію про нібито крах санкційної співпраці між США та ЄС — уповноважений президента України Владислав Власюк наголосив, що взаємодія між партнерами триває, хоча темп дещо змінився через політичний контекст. За його словами, нещодавно відбулися кілька робочих зустрічей із представниками США, на яких обговорювалися питання посилення санкцій і протидії їх обходу. Власюк також відзначив активний обмін інформацією в межах санкційної коаліції: Велика Британія готує нові обмеження, ЄС працює над 18-м пакетом санкцій, а США — над заходами проти «тіньового флоту» і санкційних схем.

У Білому домі та Конгресі зростає тиск на Дональда Трампа з вимогою запровадити нові санкції проти Росії у відповідь на ескалацію атак, попри його прагнення зберегти економічні канали співпраці з Москвою. За даними американських ЗМІ, адміністрація вже підготувала пакет економічних обмежень, зокрема в банківському та енергетичному секторах, і очікує на рішення президента. Радники Трампа зазначають, що його розчарування Путіним посилюється, а серед альтернатив розглядається підтримка законопроєкту сенаторів Грема і Блюменталя про 500% мита на товари з країн, які купують російську нафту — що дозволило б запровадити нові санкції без прямого втручання президента.

Європейський суд аудиторів розпочав перевірку ефективності реалізації торговельних санкцій ЄС, зокрема щодо підтримки країн-членів у впровадженні обмежень і запобіганні їх обходу. Аудит охоплює найбільші в історії санкції, запроваджені після вторгнення Росії в Україну, а також додаткові експортні обмеження, поширені на низку третіх країн. Перевірка зосередиться на системі моніторингу, усуненні прогалин і загальному впливі санкцій, а для збору даних аудитори відвідають кілька держав-членів. Звіт за результатами очікується у 2026 році, до того часу суд утримується від коментарів.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

Німецька компанія Kontron постачала телекомунікаційні технології до Росії, використовуючи своє словенське відділення для обходу санкцій ЄС. Попри запроваджений у червні 2023 року 11-й санкційний пакет, у період з липня по листопад того ж року Kontron здійснила щонайменше 11 відправок до своєї російської дочірньої компанії Iskra Technologies на суму понад €3,5 млн. Серед продукції були товари подвійного призначення, зокрема система SI3000. Компанія заявляє, що діяла за чинними експортними дозволами, хоча Iskra вже перебуває під санкціями ЄС. Kontron також продовжує володіти часткою в Iskra Technologies через філію в Словенії, що викликає питання щодо дотримання європейських санкційних норм.

Китай, за оцінками німецького зовнішньополітичного відомства, несе відповідальність за 80% випадків обходу санкцій проти Росії — про це йдеться в закритій доповіді, яку отримали кілька провідних медіа. У документі також вказано, що ЄС визнає частковий успіх у стримуванні постачання військових товарів до РФ через треті країни, зокрема Вірменію, Узбекистан та Індію, хоча труднощі залишаються з Туреччиною, ОАЕ та Казахстаном. ЄС також розглядає можливість запровадження санкцій проти портів, які використовує «тіньовий флот». Водночас у доповіді наголошується на відсутності координації зі США: трансатлантична взаємодія щодо санкцій фактично припинилася, а співпраця G7 втратила динаміку.

Російський нафтогігант «Лукойл» обходить санкції ЄС через дочірню компанію в Ірландії — Lukoil Capital DAC, яка випускає облігації на міжнародних ринках і вже залучила $2,3 млрд для потреб головної компанії в Росії. Ця структура, створена ще до повномасштабного вторгнення, не перебуває під санкціями, оскільки ЄС формально не заборонив діяльність «Лукойлу», що дозволяє компанії зберігати доступ до капіталу навіть в умовах міжнародної ізоляції. Директорів Lukoil Capital пов’язують із Vantru — компанією корпоративних послуг у Північній Ірландії, яка співпрацює з російськими структурами та вважає такі операції легальними, якщо виплати західним інвесторам не заборонені.

Служба державної безпеки Латвії розпочала розслідування діяльності російського «Правфонду», який перебуває під санкціями ЄС і, за даними слідства, використовувався як інструмент впливу Кремля за кордоном. Фонд, підконтрольний МЗС Росії, фінансував дезінформаційні кампанії, зокрема через сайт Imhoclub.lv, та співпрацював із російськими спецслужбами, маскуючи їхніх співробітників під експертів і правозахисників. Попри санкції, «Правфонд» продовжував переказувати кошти в країни ЄС, використовуючи треті особи, готівку й альтернативні фінансові канали. У Латвії одна з таких схем почала розкриватися, коли залучений партнер зажадав комісію за участь у переказі коштів.

4️⃣ Санкційна політика України

ВАКС задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо застосування санкцій до Тетяни Братченко, директорки Херсонського обласного краєзнавчого музею, яка співпрацювала з окупаційною владою та підтримувала політику держави-агресора. Санкції були застосовані відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції». Суд ухвалив стягнення в дохід держави її активів — двох домоволодінь, двох транспортних засобів та грошових коштів.