Дайджест головних новин 28.10/03.11

1️⃣ Використання заморожених російських активів

Японія надасть Україні понад $3 млрд у межах спільної кредитної програми країн G7 на $50 млрд, що фінансується замороженими російськими активами. Японське агентство міжнародного співробітництва виділить ці кошти через фонд Світового банку, з умовою, що їх не використовуватимуть у військових цілях. Виплати розпочнуться в грудні 2024 року і триватимуть до кінця 2027 року, з терміном погашення не менше 30 років.

Єврокомісія розглядає можливість надати депозитарію Euroclear дозвіл на використання заморожених російських активів для забезпечення кредиту G7 для України, щоб захистити його від потенційних санкційних дій Росії. Доходи від заморожених активів можуть бути спрямовані на покриття кредиту в розмірі €45 млрд, виділеного Україні. Euroclear вже виділяє 10% доходів на судові витрати, пов'язані із замороженими активами, а безпосереднє використання частини активів може допомогти покрити витрати.

Чиновники вважають цей крок економічно вигідним, але критики сумніваються в його відповідності нормам міжнародного права. Раніше Європейський центральний банк і західні фінустанови застерігали, що конфіскація російських активів може негативно вплинути на репутацію Єврозони як фінансового центру та підірвати довіру до євро як резервної валюти.

Окружний суд Гельсінкі арештував російські активи у Фінляндії за позовом НАК "Нафтогаз України". Це рішення стосується нерухомості та інших активів, вартістю у десятки мільйонів доларів, і є частиною глобальної стратегії "Нафтогазу" для отримання компенсації за збитки, завдані захопленням активів у Криму, згідно з рішенням Гаазького арбітражу. Це перший успішний арешт активів Росії поза межами України, спрямований на фактичне стягнення на користь "Нафтогазу", який планує продовжувати подібні дії й в інших країнах, де наявні російські активи.

2️⃣ Санкційні режими та випадки їх обходу

Велика Британія запровадила нові санкції проти кількох російських агентств та високопосадовців за поширення дезінформації з метою дестабілізації України. Серед підсанкційних компаній - російська IT-фірма Social Design Agency та її партнер Structura, які за підтримки російської влади намагалися впливати на демократичні процеси і підбурювати протести в Європі. Глава МЗС Великої Британії Девід Леммі наголосив, що санкції демонструють рішучість країни протидіяти брехні та втручанню, які поширюються через мережу фейкових сайтів, дипфейків та підроблених документів.

США також запровадили нові санкції проти 275 осіб і організацій, які сприяють постачанню передових технологій і обладнання для Росії, а також проти 20 росіян. Санкції націлені на мережі ухилення, що діють у 17 країнах, включаючи Індію, Китай, Швейцарію, Таїланд та Туреччину. Під обмеження потрапили високопосадовці Міноборони Росії та керівники провідних компаній, серед яких АТ "Трансмашхолдинг" та "дочки" Росатома — АТ "Росатом інфраструктурні рішення", НВП "Звезда", АТ "Ангстрем", виробника шин "Кордіант”. Міністерство торгівлі США також додало близько 40 іноземних компаній до списку обмежень, щоб припинити нелегальні поставки до Росії.

Швейцарія частково приєдналася до санкцій ЄС проти Білорусі, ухвалених у червні 2024 року, спрямованих на запобігання обходу санкцій. З 31 жовтня забороняються інвестиції в енергетичний сектор Білорусі, а також імпорт золота, алмазів, вугілля та нафти. Крім того, заборонено експорт предметів розкоші, товарів для нафтової промисловості, авіаційного пального і товарів для морського транспорту. Водночас Швейцарія не підтримала всі обмеження ЄС, зокрема вимогу гарантувати, що дочірні фірми в третіх країнах не порушуватимуть санкції, і не ввела обмеження на автомобільні перевезення через територію ЄС для білоруських транспортних засобів.

Латвія послідовно підтримує санкції Євросоюзу проти російських та білоруських осіб і компаній, заблокувавши активи 147 осіб, що потрапили під санкції. Заступник начальника Служби фінансової розвідки Пауліс Ільєнков наголосив, що заморожено понад 80 мільйонів євро, включаючи 102 об'єкти нерухомості, 80 транспортних засобів та значні грошові кошти на банківських рахунках. Він також відкинув звинувачення видання The Insider щодо обходу санкцій через Латвію, назвавши статтю упередженою та непідтвердженою.

Як доказ — Служба державних доходів (СДД) Латвії додатково цього року порушила 94 кримінальні справи за порушення санкцій проти Росії та Білорусі, підтверджуючи посилений контроль. За словами заступника гендиректора СДД Раймондса Зукулса, кількість справ за санкційні порушення цього року, ймовірно, перевищить торішню, а загальна кількість кримінальних проваджень вже сягає понад 300.

Також Латвія вже вдруге не змогла продати «Російський дім» на аукціоні, що відбувся 2 листопада. Першопричиною цього продажу стала ухвала Сейму, спрямована на усунення загроз національній безпеці – у січні 2024 року будівлю передали у державну власність. Попри початкову ціну €3,57 млн, перший аукціон в серпні не знайшов покупців, тому у жовтні її знизили на 20%. На повторному аукціоні ціна склала €2,86 млн, але й цього разу покупців не знайшлося. Зараз ціну пропонують знизити ще на 10%, і новий аукціон, ймовірно, пройде 8 листопада зі стартовою ціною €2,5 млн.

У Нюрнберзі, Німеччина, затримано громадянина Росії та Киргизстану за підозрою у порушенні санкцій через постачання в Росію технічного обладнання, зокрема супутникових антен та сонарів. Слідство провело обшуки в кількох містах, включаючи Нюрнберг і Франкфурт-на-Майні, підозрюючи, що чоловік використовував німецьку компанію для придбання обладнання й був частиною більшої мережі.

Литовські митники затримали 13 вживаних автомобілів на суму понад €200 тис., які клайпедська компанія намагалася незаконно експортувати до Росії та Білорусі, порушуючи міжнародні санкції. Співробітники Клайпедського відділення митної служби виявили, що компанія вносила неправдиві дані у митні декларації, щоб обійти контроль і приховати реальних власників і покупців авто. Проти двох підозрюваних осіб у компанії відкрито досудове розслідування за фактом контрабанди та спроби обійти санкції.

3️⃣ Санкційні успіхи України

29 жовтня 2024 року ВАКС частково задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо стягнення російських активів у дохід держави. Зокрема, у дохід держави було стягнуто корпоративні права 15-ти українських підприємств, що належать або підконтрольні Лук'яненку Володимиру Володимировичу. Серед цих підприємств — «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» та інші, а також квартира і рушниця, що належать Лук'яненку.

Водночас, суд відмовив у стягненні рухомого та нерухомого майна Володимира Лук'яненка, а також його часток у кількох компаніях, зокрема 100% статутного капіталу ТОВ «Готельний комплекс «Ювілейний». Мін’юст планує оскаржити цю частину рішення в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.