Дайджест головних новин 14.04/20.04

1️⃣ Заморожені російські активи

Японія надасть Україні кредит у розмірі $3 млрд в рамках механізму ERA країн G7, використовуючи прибутки від заморожених російських активів. Угоду, підписану міністром фінансів Сергієм Марченком та послом Японії Масаші Накаґоме, укладено у формі обміну нотами. Кредит видається на 30 років і буде погашатися за рахунок доходів від знерухомлених російських суверенних активів. Кошти будуть спрямовані на фінансування бюджету, відбудову та розвиток України.

Лідер Консервативної партії Канади П’єр Пуальєвр оголосив, що у разі перемоги його уряд передасть Україні заморожені російські активи на суму $22 млрд для підтримки у боротьбі проти агресії РФ та відновлення інфраструктури. Він розкритикував уряд лібералів за бездіяльність і пообіцяв швидкі дії, підкресливши, що підтримка України є послідовною позицією консерваторів. Пуальєвр також наголосив на незмінній солідарності Канади з Україною. Позачергові вибори в Канаді відбудуться 28 квітня.

Міністр фінансів Австрії Маркус Мартербауер підтримав ідею використання заморожених активів російського Центрального банку для допомоги Україні, назвавши її "розумною". Однак він підкреслив, що Австрія не буде ініціювати цей крок і приєднається до колективного рішення ЄС. Заява була зроблена після зустрічі міністрів фінансів ЄС у Варшаві, де Іспанія запропонувала створити оборонний фонд ЄС, частково профінансований російськими активами. Австрія, як і Іспанія, стикається з труднощами в збільшенні оборонних витрат, зокрема у підвищенні оборонного бюджету до 2% ВВП до 2032 року.

2️⃣ Санкції, їх порушення та обхід

Європейський Союз розробляє "план Б" для продовження антиросійських санкцій у разі блокування їх Угорщиною. Юристи Брюсселя вивчають можливість юридично залишити в силі рішення про санкції без потреби в одностайному продовженні регламенту, що може призвести до судових позовів. Інші варіанти включають пропозицію нових санкцій, підвищення мит або перенесення санкцій на національний рівень, хоча це ускладнюється відсутністю відповідного законодавства в країнах ЄС. У той же час, ЄС планує розпочати переговори щодо вступу України вже в червні, що може спричинити додаткове вето з боку Угорщини.

США представили в Парижі план мирного врегулювання війни в Україні, що передбачає можливе заморожування конфлікту з фактичним збереженням контролю Росії над окупованими територіями та тимчасову відмову України від вступу до НАТО. У межах цього плану також розглядається часткове пом’якшення санкцій проти Росії, що викликає занепокоєння серед союзників України. Реалізація плану можлива лише після припинення бойових дій з боку Росії. США підкреслили, що переговори мають завершитись за лічені дні, а окремо обговорюється створення післявоєнних сил безпеки в Україні за участі Франції та Великої Британії.

Росія звернулася до США з проханням дозволити придбати літаки Boeing за рахунок заморожених активів після можливого перемир’я в Україні. Визнано, що без припинення бойових дій ці кошти залишатимуться недоступними, а пропозиція не є умовою для перемир’я. Водночас, у США зберігається близько $5 млрд заморожених російських активів, а загальна сума заблокованих коштів Центробанку РФ на Заході становить близько $280 млрд. Москва також закликала зняти санкції з «Аерофлоту» та відновити авіасполучення з США, але Вашингтон офіційно не коментує ці звернення.

Сейм Литви ухвалив рішення продовжити національні санкції проти громадян Росії та Білорусі ще на рік. Незважаючи на спочатку запропоновані жорсткіші обмеження, у фінальній версії від них відмовилися, зокрема не підтримали ініціативу щодо уніфікації правил для білорусів і росіян при видачі дозволів на проживання. Литва продовжує заборону на прийом заяв на шенгенські та національні візи від громадян РФ і РБ, обмежує їхні права на купівлю нерухомості та імпорт продукції, а також відхилила пропозиції щодо анулювання дозволів на проживання через візити до цих країн.

Французький суд дозволив примусове виконання рішення Гаазького арбітражу щодо компенсації Росією 5 млрд доларів збитків, завданих "Нафтогазу" внаслідок окупації Криму. Це рішення є частиною глобальної кампанії "Нафтогазу" зі стягнення компенсацій і дає можливість розпочати примусове виконання на території Франції. В рамках цього процесу вже зареєстровано обтяження на активи Росії у Франції на суму понад 120 млн євро. Юридичну підтримку в процесі надає фірма Le 16 Law.

Фінська митниця розпочала розслідування щодо можливої спроби порушення санкцій проти Росії, пов’язаної з вивезенням архівних документів про будівництво атомної електростанції. Матеріали, вилучені на складі в Кіменлааксо, можуть містити дані, що підпадають під санкції ЄС. У справі фігурує керуючий директор компанії, яка брала участь у проєкті. Рішення про висунення обвинувачень буде ухвалено після завершення розслідування, при цьому офіційні ядерні об’єкти в Ловіїса та Олькілуото не залучені до справи. Раніше Фінляндія скасувала проєкт АЕС у Ханхіківі, який мав реалізовуватися за участі "Росатома".

Суд округу Хар’ю в Естонії засудив 65-річну Тетяну Соколову до 16 місяців позбавлення волі за порушення санкцій ЄС. Вона отримала кошти від підсанкційного російського фонду для фінансування судових витрат проросійського активіста Андрія Андронова. Гроші були переведені на її рахунки в Росії, перевезені через кордон і передані адвокатам обвинуваченого. Угода про визнання вини передбачає, що 12 місяців тюремного строку буде замінено на громадські роботи, а чотири місяці досудового ув’язнення зараховано до покарання. Суд також зобов’язав Соколову сплатити витрати на провадження та конфіскував 10 000 євро. Рішення ще не набуло чинності.

3️⃣ Санкційна політика України

У Верховному Суді України розпочато розгляд позову Петра Порошенка до президента Володимира Зеленського щодо санкцій, накладених на нього. П’ятий президент вважає ці обмеження незаконними та такими, що суперечать законодавству, звинувачуючи владу в спробі політичного тиску для усунення його з політичного процесу. Санкції були введені указом президента на основі рішення РНБО від 12 лютого 2025 року. Порошенко заявляє, що жодних доказів для накладення санкцій досі не було надано, а їх застосування блокує не лише його особисту діяльність, а й роботу благодійного фонду. Судове засідання відбулося за участі народних депутатів та представників дипломатичних місій країн ЄС.

17 квітня 2025 року Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення першої інстанції про стягнення в дохід держави активів проросійського активіста Володимира Сергієнка. ВАКС встановив, що Сергієнко систематично поширював пропаганду на підтримку російської агресії через Telegram-канал та інтерв'ю. За рішенням від 28 лютого, до державної власності передано 1/2 частки квартири у Львові та 50% частки в статутному капіталі ТОВ «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА». Постанова апеляції набрала чинності та не підлягає оскарженню.