Дайджест головних новин 10.03/16.03

Дата

16 Бер 2025

1️⃣ Заморожені російські активи

Глава МЗС Великої Британії Девід Ламмі заявив, що докладе всіх зусиль для розблокування £2,3 млрд, отриманих від продажу «Челсі», аби ці кошти нарешті були спрямовані в Україну. Вже два роки вони залишаються на рахунку спеціального трасту, а переговори щодо їх використання затягуються. Ламмі підкреслив, що розчарований затримкою та переходить до «підходу, орієнтованого на дії», щоб зрушити ситуацію з місця. Серед варіантів – судовий процес або домовленість із фондом, який керуватиме фінансами. Водночас уряд наполягає, що гроші мають залишитися в Україні, тоді як представники фонду пропонують використати їх і на підтримку українських біженців за кордоном.

Французький парламент ухвалив резолюцію на підтримку України та закликав до вилучення заморожених російських активів для фінансування військової допомоги та відновлення країни. Документ підтримали 288 депутатів, тоді як 54 висловилися проти, а ультраправі утрималися. Хоча резолюція має символічний характер, її автори сподіваються вплинути на позицію уряду, який поки що не підтримує арешт росактивів. Також депутати закликали ЄС посилити військову та економічну допомогу Україні, припинити імпорт російського газу та розглянути можливість розгортання європейських миротворчих сил у разі досягнення мирної угоди.

Україна отримала перший транш від заморожених російських активів у Канаді, який буде спрямований на пріоритетні потреби держбюджету. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цей платіж є частиною ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration, у межах якої Канада виділила Україні загалом 5 млрд канадських доларів. Це перший випадок використання прибутків від заблокованих російських активів для фінансової підтримки України.

Український уряд провів перше засідання Міжвідомчої робочої групи щодо використання заморожених російських активів на користь України. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що робота спрямована на забезпечення справедливої компенсації за завдані збитки, а також на співпрацю з міжнародними партнерами для конфіскації активів РФ. До складу групи входять урядовці, представники НБУ та фінансових служб. Шмигаль подякував союзникам за підтримку та нагадав, що збитки України оцінюються у $524 млрд, тоді як на Заході заморожено близько $300 млрд російських активів, які Київ наполягає спрямувати на відновлення країни.

Заморожені російські активи не просто залишаються без руху, а генерують прибуток, який уже використовується для обслуговування кредитів, наданих Україні країнами G7. Посол Бельгії пояснив, що «знерухомлені» активи Центрального банку РФ відрізняються за правовим статусом від заморожених приватних активів і відіграють важливу роль у фінансовій підтримці України. Він наголосив, що збереження цих активів є стратегічно важливим, адже вони можуть стати ключовим інструментом у майбутніх переговорах про репарації з Росією. Водночас дипломат застеріг, що їхня конфіскація може створити фінансові та юридичні ризики для міжнародної системи.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Посли країн ЄС погодили продовження санкцій проти Росії ще на шість місяців – до 15 вересня 2025 року. Офіційний представник ЄС утримався від розкриття деталей рішення, але підтвердив, що чотири особи були виключені із санкційного списку, а ще троє – у зв’язку зі смертю. Водночас російський бізнесмен Михайло Фрідман залишається під обмеженнями, тоді як за результатами компромісної домовленості зі списку виключені Рашевський, Ісмаїлова, Кантор і Дегтярьов.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запроваджує жорсткіші санкції проти Росії, обмежуючи її доступ до американських платіжних систем. Міністерство фінансів скасувало ліцензію, що дозволяла певні транзакції російських банків, що потрапили під санкції, що ускладнює проведення великих фінансових операцій, зокрема в енергетичному секторі. Під обмеження потрапили такі установи, як Сбербанк, ВТБ, Альфа-Банк та Центральний банк РФ. Аналітики очікують, що нові санкції можуть призвести до зростання цін на нафту, а їхнім політичним мотивом є тиск на Москву задля погодження на 30-денне припинення вогню у війні проти України.

Країни G7 попередили Росію про можливе посилення санкцій, якщо вона відмовиться від припинення вогню у війні проти України. У заяві лідери наголосили на важливості надійних безпекових домовленостей, які гарантуватимуть дотримання режиму перемир’я. Москва має піти назустріч Києву та погодитися на рівноправне припинення бойових дій, інакше зіткнеться з новими обмеженнями. Проєкт заяви, схвалений високопоставленими дипломатами, ще потребує остаточного затвердження міністрами. G7 також підкреслили, що припинення вогню має супроводжуватися надійними гарантіями, щоб Україна могла захиститися від майбутньої агресії.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав два ключові інструменти тиску на Росію, які можуть змусити її сісти за стіл переговорів. Перший – це нарощування військового потенціалу України, для чого вже були запропоновані нові зобов’язання. Другий – посилення санкцій, зокрема розширення обмежень та обговорення можливості використання заморожених російських активів. Стармер визнав, що питання активів є складним, тому Лондон також розглядає альтернативні санкційні заходи, які не пов’язані безпосередньо з конфіскацією цих коштів.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

Уряд Данії представив законопроєкт про криміналізацію порушення санкцій ЄС, зокрема щодо Росії та Білорусі. Документ посилює покарання для фізичних осіб і компаній, що обходять обмеження, з максимальним строком ув’язнення до 8 років. Міністр юстиції Петер Хуммельгаард наголосив, що Данія прагне ефективного виконання санкцій і пропонує жорсткіші заходи, ніж мінімальні вимоги ЄС.

Росія почала використовувати криптовалюти для торгівлі нафтою з Індією та Китаєм, застосовуючи біткойн, ефір і стейблкоїни, такі як Tether, для конвертації юанів і рупій у рублі. Це поки що невелика, але зростаюча частина загального нафтового експорту РФ, який торік сягнув $192 млрд. За словами джерел, схема передбачає оплату через офшорні рахунки, подальшу конвертацію в криптовалюту та переведення коштів у Росію. Подібну стратегію вже використовували Іран і Венесуела для обходу санкцій. Аналітики прогнозують, що криптовалюта й надалі залишиться інструментом у російській нафтовій торгівлі, навіть якщо санкції будуть послаблені.

У Німеччині заарештували жінку за підозрою в обході санкцій проти Росії. Її звинувачують у сприянні нелегальному експорту 192 автомобілів до РФ на загальну суму близько 21,4 мільйона євро. Влада вбачає у цій схемі порушення економічних обмежень, запроваджених проти Москви, та продовжує розслідування щодо можливих співучасників.

У Німеччині судитимуть двох колишніх керівників Siemens за порушення санкцій через експорт газових турбін до окупованого Криму. Земельний суд Гамбурга ухвалив рішення розпочати кримінальний процес, тоді як справи проти ще трьох обвинувачених було закрито. Siemens підтвердив, що ці особи більше не працюють у компанії, і підкреслив, що справа не стосується самого концерну. Турбіни були поставлені до Криму у 2017 році, попри санкції ЄС та США, що забороняють постачання енергетичного обладнання на анексований півострів.

Служба державної безпеки Латвії (VDD) звернулася до прокуратури з проханням розпочати кримінальне переслідування чотирьох осіб за постачання портативних супутникових інтернет-комплектів російській армії, порушуючи санкції ЄС. Серед обвинувачених – громадянин Азербайджану, двоє громадян Латвії та один латвійський негромадянин. Розслідування виявило, що вони замовляли та передавали до РФ десятки пристроїв Starlink Mini, заборонених до постачання в Росію. Кримінальна справа була порушена 9 жовтня 2024 року, а підозрювані наразі перебувають під арештом.

4️⃣ Санкційна політика України

Міністерство юстиції України ініціювало судовий процес щодо конфіскації активів білоруської компанії «Білоруськалій» на користь держави. Мін’юст подав позов про застосування санкцій, передбачених законом, що передбачає вилучення корпоративних прав, коштів, залізничних вагонів та калійних добрив, які належать підсанкційній компанії. «Білоруськалій» звинувачується у фінансовій підтримці війни проти України через співпрацю з військово-промисловими підприємствами РФ та окупаційними адміністраціями. Також компанію звинувачують у сприянні примусовому вивезенню українських дітей до Білорусі та підтримці політики держави-агресора.

Міністерство юстиції України подало позов до ВАКС щодо націоналізації активів російської алюмінієвої компанії на суму понад 2 мільярди гривень. Йдеться про понад 440 тисяч тонн бокситів та 110 тисяч тонн металургійного глинозему, які належать підсанкційній компанії. Розслідування встановило, що ця компанія є постачальником сировини для російських оборонних підприємств, які виробляють військову техніку, зброю та боєприпаси для армії РФ. Досудове розслідування у цій справі проводить СБУ у межах провадження щодо фінансування дій, спрямованих на підрив конституційного ладу України.