Дайджест головних новин 02.06/22.06

Дата

22 Чер 2025

1️⃣ Заморожені російські активи

Уряд Великої Британії підтвердив намір передати понад £2,3 млрд, заморожених після продажу ФК «Челсі» і пов’язаних із Романом Абрамовичем, на гуманітарні потреби в Україні.

Україна та японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду про надання 3 млрд доларів у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), що передбачає використання прибутків від заморожених російських активів. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що кошти підуть на розвиток економіки та посилення держави, а загалом за програмою ERA Україна вже отримала 14,7 млрд доларів.

Служба зовнішньої розвідки України повідомляє, що десятки провідних російських компаній, зокрема «Газпром», «Сбербанк», «Роснефть», «Лукойл» та «Росатом», втратили ключові активи за кордоном через санкції, націоналізації та розрив партнерств. Це значно скоротило валютні надходження до бюджету РФ.

Україна отримала п’ятий транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі €1 мільярд у межах ініціативи ERA, яка передбачає використання прибутків від заморожених російських активів. Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, кошти спрямують на ключові видатки державного бюджету. Загалом за цією програмою від ЄС Україна вже отримала €7 мільярдів.

Канада 17 червня оголосила про новий пакет підтримки України, що включає військову допомогу на понад $2 млрд — зокрема безпілотники, гелікоптери та інше озброєння — а також черговий транш кредиту, забезпечений замороженими російськими активами. Прем'єр-міністр Марк Карні наголосив, що підтримка триватиме до досягнення справедливого миру. Окрім цього, Канада запровадила санкції проти понад 40 юридичних осіб, пов’язаних із обходом санкцій, і більш як 200 суден із російського «тіньового флоту».

Європейський Союз розглядає можливість переведення близько €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику, щоб отримати більше прибутку без конфіскації самих активів. Фонд дозволить вкладати кошти в прибутковіші проєкти для підтримки України. Переведення активів з Euroclear у такий фонд також розглядається як спосіб захистити їх від потенційного вето Угорщини на санкції.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Латвія відмовила у в’їзді низці громадян Росії, які володіють нерухомістю поблизу стратегічно важливих об'єктів. За даними Служби держбезпеки, після перевірки цих осіб було виявлено потенційні загрози національній безпеці, тож їх внесли до списку іноземців, яким заборонено в’їзд до країни.

Швейцарія розширила санкційний список, додавши 17 фізичних і 89 юридичних осіб, а також 189 суден, пов’язаних із російським "тіньовим флотом". Нові обмеження узгоджені з останнім пакетом санкцій ЄС і включають розширення переліку підсанкційних товарів. Санкції набрали чинності 3 червня.

ЄС заявив про готовність координувати із США одночасне запровадження санкцій проти Володимира Путіна, щоб посилити тиск на Кремль і стимулювати мирні переговори. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також повідомила, що в межах 18-го пакета санкцій ЄС планує обмеження щодо компаній, пов’язаних із газопроводами, і зниження граничної ціни на російську нафту.

Німеччина готується до запровадження нових жорсткіших санкцій проти Росії та узгоджує ці дії з ЄС, Великою Британією й іншими партнерами. Про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус після засідання «Рамштайн», додавши, що рішення може бути ухвалене вже найближчими днями. Конкретних деталей він не розкрив, однак зазначив, що це спільна позиція уряду.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що не оголосить референдум щодо скасування санкцій проти Росії, ініційований проросійським рухом SHO, оскільки конституційні умови для його проведення не були дотримані. За словами Пеллегріні, глава держави зобов’язаний забезпечувати законність референдумів і не може їх призначати, якщо є порушення. SHO намагався використати ініціативу для тиску на уряд під час переговорів у Брюсселі, стверджуючи, що санкції шкодять економіці Словаччини.

За даними WSJ, чиновники Білого дому ведуть переговори з офісом сенатора Ліндсі Грема щодо пом’якшення законопроєкту про запровадження 500% тарифів на країни, які продовжують купувати російську нафту й газ. Законопроєкт уже підтримала більшість Сенату, однак адміністрація прагне внести зміни, що дали б президенту більше гнучкості у зовнішній політиці. Зокрема, пропонується замінити обов’язкові формулювання на рекомендовані, що, за словами джерел WSJ, може фактично послабити вплив ініціативи.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна блокуватиме санкції ЄС проти Росії, якщо вони шкодитимуть її національним інтересам. 5 червня парламент Словаччини ухвалив резолюцію, яка рекомендує уряду не підтримувати нові обмеження проти РФ, хоча вона не має обов’язкової сили. Опозиція розкритикувала це рішення, зазначивши, що воно посилює ізоляцію Словаччини всередині Євросоюзу.

Президент Литви Гітанас Наусєда закликав до максимального посилення санкційного тиску на Росію, зокрема в фінансовому та енергетичному секторах. Він підкреслив необхідність відключення всіх російських банків від SWIFT, санкцій проти суден тіньового флоту та розширення обмежень для енергетичних компаній, таких як «Газпром», «Лукойл», «Росатом» і Nord Stream.

ЄС представив 18-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає обмеження для енергетичного та банківського секторів. Серед ключових заходів — заборона транзакцій щодо «Північного потоку-1» і «Північного потоку-2», зниження граничної ціни на нафту до $45 за барель, розширення санкційного списку суден «тіньового флоту» та заборона імпорту нафтопродуктів з російської сировини. Також передбачається відключення ще 22 російських банків від SWIFT, обмеження для фінансових посередників з третіх країн, заборона на експорт товарів подвійного призначення, а також санкції проти 22 компаній, пов’язаних з ВПК РФ.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна не підтримає 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії без чіткого плану Єврокомісії щодо енергетичної безпеки. За його словами, Словаччина опиниться у кризовій ситуації в разі припинення постачання газу, нафти та ядерного палива з РФ, тому Брюссель має запропонувати реальне рішення. Раніше Фіцо вже заявляв про намір блокувати санкції, що шкодять національним інтересам, а парламент країни ухвалив резолюцію із закликом не підтримувати нові обмеження.

Президент Сербії Александар Вучич відмовився підписати декларацію саміту «Україна – Південно-Східна Європа» через заклик до посилення санкцій проти Росії. Документ, який підтримали лідери дев’яти країн регіону, засуджує агресію РФ, закликає до виведення російських військ, запровадження додаткових санкцій, підтримки вступу України до ЄС і НАТО та створення спеціального трибуналу. Вучич заявив, що підписання декларації суперечило б інтересам Сербії та його політиці.

Європейський Союз планує запровадити санкції проти двох китайських банків за сприяння Росії в обході торговельних обмежень. Йдеться про регіональні фінансові установи поблизу кордону з РФ, яким можуть заборонити будь-які транзакції з банками ЄС. За даними документів, вони обробляли фінансові операції та надавали експортне фінансування для торгівлі з Москвою, зокрема через криптоактиви. У межах цього пакета також можуть додати до санкційного списку кілька китайських компаній. Китай заперечує будь-яку військову підтримку РФ.

Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що країна не вводитиме секторальні санкції проти Росії та Білорусі самостійно, якщо Європейський Союз не продовжить відповідні економічні обмеження. За її словами, ефективність таких санкцій можлива лише за умови регіонального узгодження. Інакше, зазначила вона, обмеження завдадуть шкоди самій Литві без досягнення очікуваного результату.

Країни формату Веймар+ — Франція, Німеччина, Польща, Іспанія, Італія, Велика Британія та ЄС — заявили про намір посилити підтримку України та розглядають нові санкції проти Росії для досягнення 30-денного припинення вогню. У спільній заяві міністри закордонних справ наголосили на необхідності залишити замороженими російські державні активи до припинення агресії й відшкодування збитків. Країни також пообіцяли збільшити військову, гуманітарну та політичну допомогу Україні й наголосили, що не приймуть жодних рішень, які обмежували б оборонну спроможність України чи присутність її партнерів.

Європейський Союз продовжив санкції проти Росії, запроваджені у відповідь на анексію Криму та Севастополя, ще на два роки — до 23 червня 2026 року. Відповідне рішення ухвалила Рада ЄС 16 червня. Обмеження включають заборону на імпорт товарів з Криму, інвестиції, туристичні послуги та експорт технологій у низку галузей. У ЄС наголосили, що не визнають анексію Криму та рішуче засуджують дії Росії як порушення міжнародного права, підтвердивши підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

Велика Британія 17 червня розширила санкційний список, додавши шість компаній і чотирьох осіб, пов’язаних із Росією. Серед них — Юрій та Єгор Карасьови, пов’язані з банківським сектором РФ, а також компанії «Металург», «Оріон Стар Груп» і британська Rosneft Marine, яка входить до структури «Роснафти». Санкції запроваджено через стратегічне значення цих осіб і організацій для уряду Росії та їхню участь у співпраці в енергетичному секторі.

Австралія вперше запровадила санкції проти російського «тіньового флоту», додавши до списку 60 суден, які, за даними уряду, використовуються для обходу міжнародних обмежень і фінансування війни проти України. Як повідомило МЗС Австралії, ці судна вдаються до оманливих практик — змінюють прапори, відключають системи стеження та працюють без страхування. Обмеження стосуються доступу до портів, страхування та обслуговування.

Нова Зеландія запровадила нові санкції проти 8 фізичних і 10 юридичних осіб з Росії, Білорусі, Ірану та Північної Кореї, причетних до підтримки війни РФ проти України. Під обмеження також потрапили 27 суден російського тіньового флоту.

Угорщина та Словаччина заблокували запропонований Єврокомісією пакет санкцій проти Росії, який передбачає поступову відмову ЄС від імпорту російських енергоносіїв. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто пояснив, що обидві країни не погоджуються з планами, які забороняють купувати дешеві російські газ і нафту. Своєю чергою, прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Братислава не підтримає нові обмеження без чіткого плану від Єврокомісії щодо енергетичної безпеки країни. Пропозиція санкцій потребує одностайної підтримки всіх членів ЄС.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

У Канаді вперше висунуто кримінальні обвинувачення за порушення санкцій проти Росії: Королівська канадська кінна поліція заарештувала бізнесмена з Торонто Антона Трофімова за підозрою в експорті до РФ матеріалів, які могли бути використані для виробництва озброєння. Раніше Трофімова вже включили до санкційного списку США за нібито постачання мікроелектроніки для виробників російських дронів.

У Німеччині триває розслідування 41 випадку ймовірного порушення санкційного режиму ЄС через незаконний експорт автомобілів класу люкс до Росії. Як повідомляє Business Insider, 14 прокуратур по всій країні підтвердили відкриття або ведення кримінальних проваджень за цими фактами.

Станом на червень 2025 року в Латвії відкрито ще 61 кримінальне провадження за фактом порушення міжнародних санкцій, повідомив голова Національної митної служби. Загалом із 2022 року кількість таких справ зросла до 453, що свідчить про послідовну увагу латвійських правоохоронців до дотримання санкційного режиму.

Парламент Словаччини схвалив резолюцію, яка дозволяє членам уряду не підтримувати нові санкції проти Росії. Ініціативу внесла проросійська партія з коаліції, і її підтримали 51 із 76 депутатів. Попри критичну риторику прем’єра Роберта Фіцо щодо санкцій та допомоги Україні, після повернення до влади у 2023 році він підтримував усі санкційні пакети ЄС проти РФ.

Французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро висловив сподівання, що Європейська комісія представить 18-й пакет санкцій проти Росії вже до кінця цього місяця. ЄС продовжує роботу над новими обмеженнями майже одразу після ухвалення попереднього, 17-го пакета, спрямованого на тиск на РФ через її агресію проти України.

Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) оштрафувало компанію GVA Capital з Сан-Франциско на понад $215 млн за управління інвестиціями російського олігарха Сулеймана Керімова, який перебуває під санкціями. Компанія також не виконала вимоги OFAC під час розслідування. Штраф підкреслює жорстку позицію США щодо порушень санкційного режиму.

У США заарештували криптопідприємця Юрія Гугніна за відмивання понад $500 млн та допомогу Росії в отриманні чутливих американських технологій, зокрема для компанії «Росатом». За даними Мін’юсту США, він організував схему через компанії Evita Pay та Evita Investments, використовуючи криптовалюту для обходу санкцій і експортного контролю. Гугнін також сприяв майже $2 млрд транзакцій, зокрема для підсанкційних клієнтів із Росії, Китаю та ОАЕ. Йому загрожує до 30 років ув’язнення.

Районний суд Хар'ю в Естонії засудив журналістку Світлану Бурцеву до шести років ув’язнення за порушення міжнародних санкцій і державну зраду. Її визнали винною у співпраці з підсанкційною російською медіакомпанією «РІА Росія Сєдня» та у зв’язках з ексофіцером ФСБ Романом Ромачовим. Суд підкреслив, що Бурцева сприяла поширенню російської пропаганди, зокрема через участь у публікації книги з дезінформацією.

У межах розслідування діяльності підсанкційної російської організації «Правфонд» кілька країн продовжують слідчі дії. У Швеції перевіряють школу, що мала зв’язки з фондом, в Естонії та Литві відкрито кримінальні провадження, а також тривають розслідування з боку адвокатських асоціацій щодо юристів, які отримували фінансування від «Правфонду».

Литва звинуватила Росію у зловживанні медичними винятками ЄС для обходу санкцій і постачання товарів, що підтримують її військово-промисловий комплекс. Заступниця міністра закордонних справ Габія Грігайте-Даугірде повідомила, що литовські митники у 2024 році зупинили майже 29 000 партій, фальшиво задекларованих як медичні товари. Серед них — мікроелектроніка, деталі транспортних засобів і техніка, яка може використовуватись у військових цілях.

Колишній російський дипломат і натуралізований громадянин США Сергій Шестаков визнав провину в наданні неправдивих свідчень ФБР щодо своїх зв’язків із підсанкційним олігархом Олегом Дерипаскою. Обвинувальний вирок у федеральному суді Манхеттена йому винесуть пізніше цього року, і йому загрожує до п’яти років ув’язнення. Інші звинувачення, включно зі змовою з метою відмивання грошей, прокуратура зняла.

Головне управління розвідки МОУ повідомило, що з липня 2024 року танкер ІМО 9247443 без західного страхування незаконно перевантажує нафту поблизу Греції та Кіпру, ухиляючись від санкцій. Судно діє як плавучий хаб для постачання російської підсанкційної нафти до третіх країн. ГУР також оприлюднило дані про 577 танкерів із «тіньового флоту» РФ, який активно використовує ризиковані методи — зокрема вимкнення ідентифікації, спуфінг і нічні перевантаження.

В Іспанії ліквідовано підставну компанію, що постачала заборонені матеріали до Росії в обхід санкцій. Як повідомила Національна поліція, підприємство в Сан-Вісенте-дель-Распейг було частиною європейської схеми, яка приховувала кінцевий пункт призначення товарів — російську федерацію. Внаслідок спільної операції поліції, митниці та розвідки заарештовано трьох осіб, які організували постачання товарів подвійного призначення через треті країни. Під час обшуку вилучено комп’ютерну техніку та документи для подальшого аналізу.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив про реальну загрозу з боку Росії, яка використовує судна без державної приналежності або під фальшивим прапором для обходу санкцій, ставлячи під ризик морську безпеку, довкілля та критичну інфраструктуру навіть у Північному морі. У відповідь Ісландія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція та Велика Британія домовилися про розробку спільних рекомендацій для прозорості та відповідальної поведінки на морі.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія легалізувала так званий «паралельний імпорт» — схему ввезення товарів через треті країни без згоди правовласників. Таким чином, у країну потрапляють не лише побутові товари, а й елітні автомобілі, зокрема Porsche, BMW і Ferrari, які завозять обхідними маршрутами через Туреччину, Вірменію та Казахстан. Попри сумнівну етичність таких операцій, їх учасники стверджують, що діють у межах правил Євразійського митного союзу.

4️⃣ Санкційна політика України

Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду другий позов щодо стягнення активів проросійського пропагандиста Кирила Вишинського на понад 10 млн грн у дохід держави. Позов подано на підставі санкційного законодавства, а інформацію про активи надала СБУ.

Вищий антикорупційний суд задовольнив другий позов Мін’юсту щодо проросійського пропагандиста Кирила Вишинського та стягнув у дохід держави понад 10 млн грн. Санкцію застосовано за п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». Раніше, 24 лютого 2025 року, ВАКС уже ухвалив рішення про конфіскацію активів Вишинського, серед яких — нерухомість, авто та корпоративні права.

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти 56 громадян РФ та 55 юридичних осіб, більшість із яких зареєстровані в Росії. До списку також увійшло білоруське підприємство «Завод точної електромеханіки» і шість китайських компаній, зокрема з Гонконгу. Як зазначено в указі від 20 червня, Міністерство закордонних справ має поінформувати партнерів з ЄС, США та інших країн і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних санкцій.

Фонд держмайна України оголосив онлайн-аукціон з приватизації 100% акцій підприємства «Вінницяпобутхім», який відбудеться 13 серпня. Покупець зобов’язаний виконати соціальні та інвестиційні умови, а всі надходження підуть до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.