Лідери G7 дійшли згоди надати Україні можливість використати заморожені російські активи

Всі новини

Дата

13 Чер 2024


13 червня під час саміту G7, який проходить в італійській Апулії, лідери демократичного світу дійшли історичної згоди надати Україні можливість використати заморожені російські активи.

 

"Не європейські платники податків мають платити за шкоду, яку завдала росія, а сама росія", – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, коментуючи рішення G7.

 

Про конфіскацію активів агресора, загальний обсяг яких оцінюється 280-300 млрд дол, поки що не йдеться. Рішення лідерів "сімки" передбачає використання на користь України майбутніх прибутків, які приноситимуть ці активи. Хоча ще кілька місяців тому навіть такий варіант виглядав нереальним.

 

Остаточний механізм, за допомогою якого кошти надаватимуться Україні, ще обговорюється. Головне – що принципове політичне рішення про надання коштів уже ухвалене.

 

Лідери країн G7 зазначають, що загальний обсяг наданих Україні коштів становитиме "близько 50 мільярдів доларів". Остаточна сума наразі невідома.

 

Імовірно, остаточну суму, на яку зможе претендувати Україна, погодять робочі групи країн "сімки", а залежатиме вона, зокрема, від механізму, завдяки якому ці кошти передаватимуть.

 

В основу рішення ля-ля ідея США про передачу Україні доходів від російських активів наперед. Для цього планують створити спеціальний фонд під егідою однієї з міжнародних фінансових організацій (імовірно, Світового банку). Далі країни "групи семи" та ЄС дадуть цьому фонду кредити, а погашатимуть їх майбутніми надходженнями від російських активів.

 

Очікується, що кожен кредит, який виділятиме країна-партнер, матиме свою мету. Деякі надаватимуть на військові цілі, а деякі – не відбудову чи гуманітарні проєкти.

 

Наразі також невідомо, чи надаватимуть ці кошти безумовно або ж в обмін на проведення Україною реформ – так, як це роблять ЄС та МВФ. Разом з цим наявність однієї з міжнародних фінансових організацій як посередника в наданні кредиту має підвищити підзвітність витрачання коштів.

 

Джерело: Економічна правда