Дайджест головних новин 10.11/16.11

Всі новини

Дата

16 Лис 2025


 

1️⃣ Заморожені російські активи

ЄС виділив Україні €5,9 млрд, зокрема €4,1 млрд у межах ERA Loans — завершальний транш, профінансований із прибутків від заморожених російських активів. Ще €1,8 млрд надійшли через Ukraine Facility, що підтверджує поступ реформ. Юлія Свириденко зазначила, що ці кошти підсилять економіку та дозволять більше внутрішніх ресурсів спрямувати на оборону.

 


 

2️⃣  Міжнародна санкційна політика

ЄС готує альтернативи «репараційним позикам» для фінансування України у 2026–27 роках, якщо Бельгія не дасть згоду. Розглядають кредити під заморожені активи РФ, звичайні позики від країн-членів та двосторонню допомогу. Більшість підтримує перший варіант, але Бельгія — ключова через €180 млрд активів — поки блокує рішення. Остаточне обговорення заплановане на грудень.

Сенат Румунії підтримав законопроєкт, який робить порушення санкцій ЄС кримінальним злочином із покаранням до 12 років ув’язнення. Документ імплементує директиву ЄС 2024/1226 і тепер перейде до Палати депутатів. Після ухвалення Румунія повністю перейде від штрафів до кримінальної відповідальності за обходи санкцій.

Норвегія заявила, що не використовуватиме свій суверенний фонд як гарантію для можливого кредиту ЄС Україні. Міністр фінансів Єнс Столтенберг наголосив, що країна вже робить значні внески та може долучитись до схеми, але не гарантуватиме 1,6 трлн крон. Рішення Осло залежатиме від фінального формату кредиту, який ЄС зараз обговорює разом із варіантами використання заморожених російських активів.

Верховний суд Австралії заблокував наміри РФ збудувати нове посольство біля будівлі парламенту, підтвердивши право уряду розірвати оренду. Судді одностайно вирішили, що рішення Канберри було законним і пов’язаним із міркуваннями нацбезпеки, хоча РФ повинні компенсувати частину витрат. Австралійська сторона заявляє, що захищає свої інтереси й діятиме відповідно до рішення суду.

Канада запровадила санкції проти 13 осіб, 11 організацій і близько 100 суден російського «тіньового флоту». Обмеження також торкнулися компаній, пов’язаних із виробництвом БПЛА, кіберінфраструктурою та СПГ. Це перше канадське рішення, спрямоване на постачальників кіберможливостей РФ. Загалом Канада вже обмежила понад 3300 осіб і структур, причетних до агресії проти України.

Марко Рубіо заявив, що США майже вичерпали перелік санкцій, які можуть накласти на РФ, і тепер ключове — забезпечити їхнє виконання. Він нагадав, що вже введені обмеження проти найбільших російських нафтових компаній, ефект яких проявиться з часом. Рубіо також зазначив, що щодо «тіньового флоту» більше важелів має Європа, адже діяльність цих суден зосереджена ближче до її берегів.

США продовжили на рік виключення з санкцій для угорського імпорту російської нафти через трубопроводи. Також безстроково скасовано обмеження щодо проєкту АЕС «Пакш-2», аби Угорщина могла завершити будівництво та посилити енергетичну незалежність. Марко Рубіо пояснив, що ці рішення пов’язані з потребою підтримати стабільність Будапешта в енергетиці.

Американська компанія Carlyle розглядає можливість придбати закордонні активи підсанкційного «Лукойлу», повідомляє Reuters. Процес на ранній стадії: інвестор спершу має отримати ліцензію США, що дозволить оцінити активи та ризики. Carlyle вже поінформувала «Лукойл» про інтерес, однак остаточне рішення ще не ухвалене.

Віктор Орбан заявив, що Угорщина подасть позов до Суду ЄС через рішення Євросоюзу припинити імпорт російського газу до 2027 року. Він назвав це «незаконною санкцією», яка мала ухвалюватися одностайно. Орбан також попередив, що шукатиме «інші, не юридичні» способи впливу на Брюссель і згадав про свою домовленість із Дональдом Трампом, яку, за його словами, можуть продовжити.

Британія тимчасово звільнила болгарські активи «Лукойлу» від власних санкцій, надавши ліцензії для операцій до лютого 2026 року. Це рішення ухвалили після того, як Софія призначила спеціального керівника для контролю над компанією та звернулася до США по аналогічне звільнення. У Болгарії побоюються, що американські санкції, які набудуть чинності 21 листопада, можуть зупинити єдиний НПЗ у Бургасі.

Словаччина заявила, що американський річний виняток із санкцій на імпорт російської нафти автоматично поширюється й на її НПЗ Slovnaft, оскільки він належить угорській групі MOL. За словами міністерки Дениси Сакової, закупівлі здійснюються «під одним дахом» із Угорщиною. Нині Slovnaft покриває близько двох третин потреб за рахунок російської нафти.

Санкції США проти «Лукойлу» наберуть чинності 13 грудня, але компанії тимчасово дозволили окремі операції, зокрема в Болгарії — до 29 квітня. Інтерес до купівлі іноземних активів «Лукойлу» зріс, і потенційні покупці звернулися до США по дозволи. Тим часом Молдова безоплатно отримала паливний термінал у аеропорту Кишинева, який компанія передала через неможливість працювати під санкціями.

 


 

3️⃣ Порушення та обхід санкцій


Британія перевіряє, чи порушила багатомільйонна закупівля авіатехніки у РФ режим санкцій. Йдеться про імпорт на £80 млн, з яких £36,3 млн припадає на невказану авіаційну продукцію. Уряд з’ясовує, хто саме здійснив закупівлю та чи підпадає вона під заборону на імпорт літаків, технологій і товарів, що приносять значні прибутки РФ. Це перший такий випадок від початку дії британських санкцій.

Лондонську галерею Hauser & Wirth звинувачують у порушенні британської заборони на експорт предметів розкоші до РФ у 2022 році. Слідство вважає, що галерея передала картину Джорджа Кондо російському колекціонеру, а логістична компанія також порушила правила. Це перше судове переслідування за новими обмеженнями. Принцеса Євгенія, яка співпрацює з галереєю, не фігурує у справі.

Доходи РФ від експорту нафти у жовтні впали до $13,1 млрд — найнижчого рівня з 2017 року, повідомило МЕА. Експорт нафтопродуктів скоротився до 2,3 млн барелів на добу, а загальний експорт нафти й нафтопродуктів — до 7,4 млн. Причини — санкції США проти російських компаній, падіння цін і атаки українських БПЛА по НПЗ. Москва намагається компенсувати втрати, створюючи нові структури «тіньового флоту».

США запровадили санкції проти двох українських компаній — Imperativ Ukraina та Ekofera LLC — які через іранських посередників постачали авіаційні матеріали для HESA, виробника дронів «Шахед». Поставки включали авіагоризонти, магнітометри та інші компоненти. За даними США, компанії були частиною мережі, що забезпечувала виробництво БпЛА, які Іран передавав РФ для атаки на Україну.