Дайджест головних новин 20.10/26.10

1️⃣ Заморожені російські активи

США поки не підтримують ініціативу ЄС щодо “репараційного кредиту” для України на €140 млрд, повідомляє Bloomberg. Під час зустрічей МВФ Вашингтон заявив про ризики для ринку та уникнув зобов’язань. У ЄС розчаровані, адже план із використання заморожених активів РФ вже на фінальній стадії та очікує схвалення лідерів ЄС цього тижня.

Прем’єр Бельгії Барт де Вевер назвав три умови підтримки “репараційної позики” Україні: спільний розподіл юридичних ризиків, гарантії повернення коштів у разі позовів та участь усіх країн, де зберігаються російські активи. Він попередив, що без цих умов Бельгія може заблокувати рішення, адже бачить ризик контрзаходів РФ і відсутність чіткої юридичної бази.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен назвала “геніальною” ідею використати заморожені російські активи для допомоги Україні. Вона наголосила, що саме Росія має платити за зруйновану українську інфраструктуру та зброю для оборони. Данія підтримує створення “кредитної лінії” з цих активів, аби фінансувати потреби України у 2026–2027 роках без додаткового навантаження на бюджети країн ЄС.

Прем’єр Нідерландів Дік Схооф підтримав використання заморожених російських активів для допомоги Україні, наголосивши на необхідності узгодити механізм розподілу ризиків між країнами ЄС і G7. Він зазначив, що кошти мають бути спрямовані на нагальні потреби України та її відбудову, і підкреслив важливість технічно здійсненного та колективного рішення.

Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що уряд вивчає можливість використання заморожених російських активів для фінансування винищувачів Gripen для України. Він наголосив, що Європа не може допустити повернення цих коштів Росії, і висловив сподівання на узгодження спільної позиції ЄС, попри застереження Бельгії.

ЄС підтвердив, що фінансуватиме Україну до 2027 року за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Президент Володимир Зеленський подякував за цей сигнал підтримки, а голова Європейської Ради Антоніо Кошта наголосив, що ці кошти стануть основою фінансування потреб України у 2026–2027 роках.

У той же час ЄС не ухвалив остаточного рішення щодо використання заморожених російських активів для України. У висновках саміту зазначено, що кошти залишатимуться заблокованими, доки Росія не припинить агресію та не відшкодує завдані збитки. Лідери доручили Єврокомісії підготувати пропозиції для подальшої фінансової підтримки та повернуться до обговорення на наступному саміті.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер закликав союзників прискорити розблокування заморожених російських активів для фінансування оборони України. Він наголосив, що Лондон готовий діяти спільно з ЄС, щоб якомога швидше реалізувати цей механізм підтримки.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти планів ЄС використати заморожені російські активи для підтримки України. Він заявив, що Словаччина не братиме участі у фінансових схемах, пов’язаних із військовими витратами Києва, та попередив про ризик міжнародно-правових спорів. Фіцо додав, що Братислава допомагатиме Україні лише гуманітарно й технічно, але не військово.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

25 країн ЄС приєднаються до спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, який працюватиме в Гаазі. Кая Каллас наголосила, що режим Путіна має відповісти за війну. Єврокомісія просуває “репараційний кредит” у 140 млрд євро із заморожених російських активів і готує 20-й пакет санкцій. Також обговорюється посилення контролю над “тіньовим флотом” РФ.

Рада ЄС схвалила поступову відмову від російського газу до 2028 року. Заборона охопить і трубопровідний, і зріджений газ, а набуде чинності вже 1 січня 2026-го. Для чинних контрактів діятиме перехідний період — до червня 2026 року для короткострокових і до січня 2028-го для довгострокових. Угорщина та Словаччина виступали проти, але рішення ухвалено кваліфікованою більшістю.

США запровадили санкції проти “Роснефти”, “Лукойлу” та 34 їхніх дочірніх компаній, заявив Мінфін. Рішення ухвалили через небажання РФ припинити війну проти України. Міністр фінансів Скотт Бессент назвав ці компанії “фінансовою опорою військової машини Кремля” та закликав союзників приєднатися. Єврокомісія привітала крок як сигнал спільного тиску Заходу на агресора.

ЄС фінально затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії. Він охоплює заборону імпорту СПГ, санкції проти “Роснефти”, “Лукойлу” та 117 суден “тіньового флоту”, обмеження для 5 банків і криптосектору, а також нові експортні заборони на технології та промислові товари. У пакеті також передбачено обмеження на пересування російських дипломатів і санкції за викрадення українських дітей.

Європейський союз також запровадив санкції проти ректора російського університету, де навчають обходити санкції. В Єврокомісії жартома зазначили, що це дасть йому змогу “поділитися власним досвідом” із студентами. Програма вишу офіційно навчає “роботі в умовах санкцій” і “контролю ризиків” на прикладах російських і зарубіжних компаній.

ЄС розглядає можливість отримання винятків або тимчасових ліцензій для активів Lukoil у Європі після американських санкцій. У Брюсселі побоюються, що обмеження вплинуть на роботу нафтопереробних заводів компанії в Румунії, Болгарії та Нідерландах, а також сотень заправок у ЄС. Обговорення з Вашингтоном мають забезпечити контрольований вихід компанії з європейського ринку без енергетичних збоїв.

Міністр фінансів США Скотт Бессент у коментарі CBS News назвав Кирила Дмітрієва “російським пропагандистом” і заперечив, що санкції проти російської нафти можуть зашкодити США. Він заявив, що обмеження проти “Роснефти” та “Лукойлу” змусять Путіна сісти за стіл переговорів, адже прибутки РФ від нафти вже скоротилися на 20% і можуть впасти ще на третину.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

Росія вперше поставила нафту на переробку до Грузії — танкер Kayseri доставив понад 105 тис. тонн Siberian Light із Новоросійська до термінала “Кулеві”, повідомляє Reuters. Завод розпочав роботу в жовтні з потужністю 1,2 млн тонн на рік і планує збільшити її до 4 млн до 2028 року. Поставка відбулася попри відсутність дипломатичних відносин між країнами з 2008 року.

Росія роками купувала західне обладнання для захисту своїх атомних підводних човнів, повідомляє The Washington Post. Через фіктивні компанії Москва отримувала гідроакустичні системи, підводні безпілотники й антени для мережі спостереження “Гармонія” в Арктиці. У схемі брала участь кіпрська Mostrello Commercial Ltd., пов’язана з російським Управлінням перспективних технологій, що співпрацює зі спецслужбами РФ.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що уряд працює над способами обійти американські санкції проти “Роснефти” та “Лукойлу”. Він обговорив це з компанією MOL, нафтопереробні заводи якої залежать від російської нафти, що надходить трубопроводом “Дружба”. Коментар Орбана прозвучав на тлі напруження у відносинах із Польщею через позицію Будапешта щодо імпорту російських енергоносіїв.

Єдиний нафтопереробний завод Сербії NIS у Панчево може зупинити роботу через американські санкції проти його російських власників, повідомляє Reuters. Президент Александар Вучич визнав, що без нових поставок підприємство не зможе працювати після 1 листопада, хоча запасів пального вистачить до кінця року. Белград і Москва шукають спосіб обійти обмеження, щоб уникнути енергетичної кризи.

4️⃣ Санкційна політика України

Фонд держмайна оголосив продаж конфіскованого у російсько-грецького олігарха Івана Саввіді підприємства “Атлантіс-Пак Україна” зі стартовою ціною 37,88 млн грн. Компанія займається оптовою торгівлею продуктами та напоями. Покупець має погасити борги й зберегти робочі місця. Раніше Фонд продав інше підприємство Саввіді — ПрАТ “ПентоПак”, одного з найбільших виробників упаковки в Україні.

ВАКС конфіскував у колишнього міністра внутрішніх справ часів Януковича Віталія Захарченка майно на понад 400 млн грн, повідомило ДБР. Серед активів — квартири в Києві, корпоративні права та кошти на рахунках. Захід спрямований на недопущення використання активів осіб, що загрожують нацбезпеці. Захарченко перебуває в розшуку з 2014 року та підозрюється у держзраді й злочинах проти учасників Революції гідності.