Дайджест головних новин 29.09/05.10

Дата

05 Жов 2025

1️⃣ Заморожені російські активи

Група американських сенаторів на чолі з Джоном Кеннеді запропонувала резолюцію, яка закликає конфіскувати заморожені російські активи на суму $300 млрд і передавати їх Україні для оборони. Сенатори вважають, що використання цих активів для підтримки України зробить війну занадто дорогою для Росії. Резолюція також пропонує створити міжнародний фонд для перерозподілу активів, виплачуючи Україні щомісячні транші по $10 млрд.

Данія підтримує ідею "репараційної позики" Україні з заморожених російських активів, називаючи це хорошим шляхом уперед, хоча визнає наявність юридичних питань, які потрібно розглянути. Прем'єр-міністерка Мете Фредеріксен зазначила, що Європа повинна робити більше для підтримки України, зокрема в питанні фінансування.

Україна отримала ще 4 млрд євро кредиту від ЄС за рахунок заморожених російських активів, повідомило Міністерство фінансів України. Загалом, у рамках інструменту ERA Україна залучила 14 млрд євро з 18,1 млрд євро, передбачених до кінця 2025 року. Отримані кошти будуть спрямовані на соціальні, військові витрати та відновлення.

Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що заморожені російські активи "придатні до використання" на підтримку України. Вона підкреслила, що Латвія давно закликає спрямувати ці активи на допомогу Україні, яка потребує значних фінансових ресурсів для зміцнення армії та задоволення військових потреб.

Швеція та Фінляндія закликають використати заморожені російські активи для допомоги Україні, зазначивши, що до 2027 року на підтримку України потрібно буде виділити близько €130 мільярдів. Вони пропонують використовувати ці активи як заставу для кредиту Україні з відстрочкою до того часу, поки Росія не виплатить репарації.

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії. Цей механізм має на меті притягнення Росії до відповідальності та відшкодування завданих збитків Україні, її громадянам та юридичним особам. ПАРЄ також закликала до створення міжнародного компенсаційного фонду, зокрема за рахунок заморожених російських активів.

Країни G7 обговорюють можливість використання заморожених російських активів для фінансування потреб України. Міністри фінансів G7 розглядають різні заходи, серед яких можливе "координоване використання" заморожених російських активів для припинення війни. План ЄС передбачає використання близько 140 мільярдів євро в якості безвідсоткового кредиту для України.

Бельгія висунула умову для використання заморожених російських активів на підтримку України, вимагаючи тверді гарантії щодо розподілу ризиків. Прем'єр-міністр Олександр де Вевер, який очолює групу країн, що скептично ставляться до цього кроку, підкреслив важливість юридичних питань, оскільки більше половини заморожених коштів зберігається в брюссельській кліринговій компанії Euroclear. Бельгія готова підтримати план лише після отримання задовільних відповідей на свої запитання.

2️⃣ Міжнародна санкційна політика

Європейський Союз планує заборонити імпорт російського скрапленого природного газу, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Це частина стратегії для посилення економічного тиску на Росію. Прогнозується, що завдяки санкціям ВВП Росії сповільниться з 4,3% у 2024 році до 0,9% у 2025 році. ЄС також розглядає можливість заміни російського СПГ на американський.

Естонські футбольні клуби вимагають припинення "платежів солідарності" російським клубам та виключення Росії з УЄФА через підтримку російських клубів попри агресію проти України. З моменту повномасштабного вторгнення Росії УЄФА виділив 10,8 млн євро на ці платежі, а Росія продовжує отримувати очки до клубної таблиці.

ЄС може схвалити 19-й пакет санкцій найближчими тижнями, що включатиме заходи щодо припинення поставок російського скрапленого газу. Однак, як зазначив один з топ дипломатів ЄС, існують ще питання для обговорення, зокрема щодо країн-членів, таких як Угорщина та Словаччина, які продовжують імпортувати російську нафту, фінансуючи таким чином російську військову кампанію. Окрім того, ЄС розглядає можливість введення санкцій проти портів, що сприяють експорту російської нафти через тіньовий флот.

Китай заборонив використання "тіньових суден" для транспортування нафти з Ірану та Росії, які активно використовують їх для обходу міжнародних санкцій. У результаті, порти, почали вводити обмеження на танкери старше 31 року або з підробленими номерами. Водночас Китай, як найбільший покупець іранської нафти, намагається захистити свої закупівлі від впливу санкцій.

Міністри G7 ухвалили рішення посилити тиск на експорт російської нафти, зокрема проти тих, хто продовжує закупівати російську нафту після вторгнення в Україну або допомагає обходити санкції. Вони домовилися вживати торговельних заходів, включаючи тарифи та заборони на імпорт та експорт, щоб перекрити надходження російських доходів.

Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій констатовано, що Росія не лише веде війну проти України, але й проводить гібридні атаки проти Європи, включаючи кібератаки, дезінформацію та втручання у вибори. ПАРЄ також закликає до створення міжнародної відповідальності за злочин агресії проти України та посилення санкцій проти Росії та її союзників. Зокрема, пропонується розширити санкції на фінансових чиновників, російські банки та тіньовий флот.

Франція затримала нафтовий танкер Boracay, пов'язаний із російським "тіньовим флотом". Судно, що транспортувало російську нафту, було затримано після того, як екіпаж не надав доказів національності судна. Танкери цього типу використовуються для обходу санкцій, і танкер Boracay вже потрапляв під санкції у 2024-2025 роках. Після затримання два члени екіпажу були арештовані французькими правоохоронцями. Однак, незважаючи на затримання, танкер відновив курс до Суецького каналу.

Європейський Союз продовжив на рік санкції проти Росії за "гібридні дії". Санкції застосовуються до 47 фізичних та 15 юридичних осіб, які відповідальні за дестабілізаційні дії Росії за кордоном, зокрема втручання в інформаційний простір, кібератаки та саботаж. Їхні активи заморожено, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм фінансові ресурси та дозволяти в'їзд.

Європейський Союз відклaв ухвалення 19-го пакета санкцій через позицію Австрії, яка виступила за розмороження частини російських активів для компенсації штрафів австрійському Raiffeisen Bank International. Розгляд пакету перенесли на наступний тиждень після того, як вдалося відкинути правку Австрії.

3️⃣ Порушення та обхід санкцій

Латвійський громадянин Олег Чистяков визнав себе винним у змові з метою незаконного експорту американських авіаційних технологій до Росії, обходячи експортні закони США. Спільно з громадянами США, він продовжував постачати авіаційне обладнання до Росії навіть після введення санкцій, використовуючи фальшиві документи і треті країни для приховування своїх дій. Чистякову загрожує до п'яти років ув'язнення, вирок буде оголошено у березні 2026 року.

Регулятор фондової біржі CONSOB розслідує діяльність виробника предметів розкоші Brunello Cucinelli після того, як повідомлення про роботу магазинів компанії в Росії призвели до падіння цін на акції. Продавці акцій заявили, що магазини продовжують продавати заборонені товари, хоча компанія спростувала ці твердження.

З 2022 року чотири країни ЄС витратили на закупівлю російського СПГ €34,3 мільярда, що перевищує їхню двосторонню допомогу Україні, яка склала €21,2 мільярда, згідно з звітом Greenpeace. Ці країни забезпечили 95% імпорту російського СПГ до ЄС. Незважаючи на відмову від трубопровідного газу, імпорт СПГ з Росії зростав, а його маршрут через Францію, Іспанію та Бельгію ускладнює відстеження кінцевих отримувачів.

Тайвань став найбільшим у світі імпортером російського лігроїну, імпортувавши його на суму 1,3 мільярда доларів США в першій половині 2025 року. Це суперечить офіційній позиції Тайваню, який приєднався до санкцій проти Росії і надав Україні 50 мільйонів доларів допомоги. Приватні компанії, зокрема Formosa Petrochemical Corporation, значно збільшили закупівлі російського лігроїну. Тайвань також порушив санкції щодо цінових обмежень, оскільки ціни на лігроїн перевищували встановлений ліміт.

Китайська компанія Yangzijiang скасувала будівництво танкерів після підозр в обході санкцій США, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Угода була підписана трьома дочірніми компаніями, а покупця підозрюють у використанні компанії для ухилення від американських обмежень.

Служба безпеки Латвії подала запит до прокуратури щодо ймовірних порушень санкцій ЄС проти Росії. Розслідування, яке було розпочато в січні 2025 року, стосується осіб, які надавали послуги з управління проектами компаніям, зареєстрованим у Росії.

Росія розробила план конфіскації західних активів у відповідь на можливу конфіскацію своїх активів в ЄС. У разі конфіскації російських активів у Європейському Союзі, Москва планує вжити "симетричних заходів". Тим часом, в Росії продовжують працювати сотні західних компаній, зокрема UniCredit, Raiffeisen Bank, PepsiCo та Mondelez.

Росія обходить санкції щодо України через Вірменію, використовуючи імпортно-експортні операції. Згідно з аналітичними даними, зовнішньоторговельний оборот Вірменії зріс у 4,2 раза за останні п'ять років, що співпало з посиленням міжнародних санкцій проти Росії. Вірменія імпортує з Росії дорогоцінні метали та камені, які переважно не споживаються в країні, а реекспортуються до третіх країн під маркою вітчизняних товарів.

На конференції TOKEN2049, одному з найбільших заходів криптосфери, було виявлено, що компанія A7A5, яка пов'язана з російським "тіньовим флотом", була одним з платинових спонсорів заходу. Ця компанія, що випускає стабільну монету, прив'язану до рубля, була піддана санкціям США та Великої Британії за допомогу в обході санкцій. A7A5 активно використовується для транскордонних платежів, зокрема російськими компаніями.

Литовця Станіслова Томаса оштрафували на 3,1 тис. євро за отримання понад 7 тисяч євро від російського «Правфонду», який перебуває під санкціями ЄС з 2023 року. Томас отримав кошти через панамський банк Banistmo, при цьому він не мав адвокатського статусу в Литві, хоча представляв інтереси колишнього президента Литви Роландаса Паксаса в ЄСПЛ.

Внаслідок атаки Росії 5 жовтня більше ніж 100 000 іноземних компонентів були використані в безпілотниках, які застосували російські війська. Зеленський підкреслив, що ці компоненти постачаються з країн Заходу, зокрема зі США, Китаю, Тайваню, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії та інших країн.

4️⃣ Санкційна політика України

Міністерство юстиції України подало позов до російського бізнесмена Сергія Кабаргіна, співвласника холдингу «Титан-2», з вимогою стягнути 52,76% акцій АТ «Кіровоградське рудоуправління». Холдинг є стратегічним партнером «Росатому» і займається будівництвом енергоблоків для російських атомних електростанцій.

Міністерство юстиції України подало позов до суду проти колишнього міністра внутрішніх справ часів Януковича, Віталія Захарченка, з вимогою конфіскувати його майно. Йдеться про шість об'єктів нерухомості, включаючи квартири в Києві, корпоративні права та гроші на банківських рахунках. Захарченко, який після втечі до Росії підтримував агресію проти України, наразі під санкціями, які діють до 2034 року.

Володимир Зеленський доручив продовжити санкції, термін яких спливає. Під час наради щодо санкційної політики президент повідомив, що у вересні було запроваджено п’ять нових санкційних рішень, які стосуються осіб та компаній, що підтримують російську агресію. Загалом під санкції потрапили 166 фізичних осіб і 127 юридичних осіб.

Міністерство юстиції України подало позов про стягнення в дохід держави майна колишнього депутата Харківської міської ради від «Партії Регіонів» Костянтина Кеворкяна. Кеворкян, який наразі є колумністом російського пропагандистського видання «Украина.ру» та поширює антиукраїнську пропаганду.

Володимир Зеленський підписав кілька нових санкційних рішень проти Росії, спрямованих на ослаблення військово-промислового комплексу та нафтового сектору РФ. В першому указі санкції введено проти 33 фізичних та 27 юридичних осіб, зокрема виробників дронів і авіаційних двигунів, а також постачальників технологій, що обходять санкції. Другий указ продовжує дію санкцій, введених у 2023 році, стосовно компаній, пов'язаних з російськими олігархами. Третім указом санкції накладено на компанії, що фінансують війну та намагаються проникнути в українську фінансову систему.