Країни G7 припинили обговорювати питання конфіскації російських активів

Конфіскація заморожених російських активів дала б фінансовий поштовх, який міг би переломити хід війни на користь Києва, стверджують прихильники цієї ідеї на чолі з США. На думку противників цієї ідеї, така допомога ризикує створити небезпечний прецедент у міжнародному праві, який може поставити під загрозу не лише інтереси будь-якої країни, що посвариться із західними столицями, а й сам міжнародний правопорядок.

Наразі Київ покладається на пакет військової допомоги у розмірі 61 млрд доларів, який був схвалений Сенатом США 24 квітня після місяців політичних суперечок. Але президент США Джо Байден тисне на своїх союзників, щоб ті шукали шляхи використання російських резервів, які становлять приблизно 260 млрд євро, а саміт лідерів G7 в Італії наступного місяця розглядається як ключовий момент для досягнення прогресу.

Адміністрація Байдена підтримала заклики до конфіскації, так само як і Канада та деякі члени уряду Великої Британії, особливо міністр закордонних справ лорд Девід Кемерон. Тим часом Японія, Франція, Німеччина, Італія та сам ЄС залишаються вкрай обережними, що призводить до патової ситуації. Одними з найвідоміших скептиків є центральні банкіри G7, які усвідомлюють стабілізуючу роль, яку відіграють золотовалютні резерви.

Крім того, занепокоєння викликає прецедент, який це може створити. Такі країни, як Індонезія та Саудівська Аравія, лобіюють у столицях ЄС вимогу не вилучати ці активи, оскільки, за словами чиновників, побоюються за майбутнє своїх власних резервів, що зберігаються на Заході.

США, однак, стверджують, що існує правова основа для повної конфіскації активів як законних контрзаходів у відповідь на агресивну війну з боку росії. Вони намагаються переконати противників, що країни G7 «особливо постраждали» від незаконного вторгнення росії, в тому числі через вплив на їхню економіку, і тому можуть діяти, щоб змусити Москву припинити агресію. 

Хоча Україна продовжує наполягати на повній конфіскації російських активів, посадовці G7 у приватних розмовах заявляють, що це питання більше не стоїть на порядку денному. 

Щоб обійти це, Білий дім просуває нову ідею, яка, як він сподівається, отримає підтримку лідерів G7 у червні. За словами Сінгха, це передбачає виділення Україні близько 50 млрд доларів у вигляді кредиту або облігацій під заставу майбутніх прибутків від заморожених активів. Euroclear вже отримав понад 5 млрд євро надзвичайних прибутків після сплати податків з початку війни, оскільки він реінвестує застряглі купонні платежі та грошові кошти за цінними паперами з терміном погашення, які не можуть бути виплачені росії в рамках санкцій.

За словами одного з чиновників ЄС, борг, залучений в очікуванні прибутків протягом десятиліть, повинен бути забезпечений державними гарантіями або самими російськими активами, що може бути «складно і дорого». «Якщо коли-небудь відбудуться мирні переговори і Україна вирішить взяти в них участь, може виникнути ситуація, коли росія зажадає повернути свої заморожені активи, а в обмін на це погодиться на територіальні поступки Україні. Ви не можете цього зробити, якщо ви вже заклали ці активи", - каже один німецький чиновник.

За словами європейських чиновників, деякі країни сподіваються, що нещодавно схвалений пакет допомоги від США зменшить тиск, пов'язаний з необхідністю використовувати російські активи тепер, коли Київ перебуває на більш стабільному фінансовому становищі.

Але цю ідею відкидає представник Білого дому Сінгх, який попереджає, що рішення, прийняті G7 у короткостроковій перспективі, «мають наслідки для поколінь». Він визнає, що існують ризики щодо мобілізації резервів. Але альтернативою є «ризик того, що Україна не отримає достатнього фінансування і одне з найбільш кричущих порушень міжнародного права в новітній історії залишиться безкарним».

Джерело: Financial Times