Дайджест головних новин 16.09/22.09

1️⃣ Заморожені російські активи

Доходи від заморожених російських активів продовжують активно використовувати для фінансування обороноздатності України. Зокрема, €1,4 млрд прибутку від заморожених російських активів, який ЄС виділив в серпні цього року, витрачено  на постачання зброї для України. Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що ці кошти спрямовані через Європейський фонд миру на закупівлю артилерійських снарядів, засобів ППО та інше. Основну частину зброї планують поставити до кінця 2024 року.

Також частина першого траншу у розмірі 400 млн євро була спрямована на підтримку українських оборонних підприємств. Ці кошти вже використано для оплати виробництва українських гаубиць "Богдана", які були профінансовані з ініціативи Данії. Вперше іноземна країна укладала контракт на закупівлю техніки для ЗСУ. За словами посла ЄС в Україні Катаріни Матернової, у наступному транші планується ще більша сума для фінансування українського ОПК.

Однак в ЄС обговорюється надання Україні ще більшої суми для фінансування. За словами президентки Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, ЄС планує надати Україні кредит до 35 млрд євро в рамках спільного плану G7 щодо кредитування на 50 млрд доларів, використовуючи заморожені російські активи. Очікується, що нове фінансування буде виділене до кінця року, навіть без участі США. Ці кошти мають допомогти Україні у фінансуванні поточних потреб, попри виклики, пов'язані з санкціями та правовими обмеженнями щодо російських активів.

Сума в 35 млрд євро є компромісним рішенням, яке дозволяє США приєднатися до проєкту пізніше та зменшити ризики для ЄС. Через опір Угорщини продовженню санкцій проти Росії, ЄС не зміг забезпечити довгострокове замороження активів, що ускладнює участь США. Остаточну цифру кредиту буде встановлено після консультацій Європейської комісії з державами-членами G7.

2️⃣ Санкційний режим та боротьба з обходом санкцій

Також ЄС продовжує працювати над санкційним тиском та протистояти їхньому обходу. Передусім ЄС розглядає можливість посилення санкцій проти фінансових установ, які підтримують потоки військової продукції до Росії через Південно-Східну Азію. Представник ЄС із санкцій Девід О'Салліван заявив, що такі установи повинні припинити свою діяльність або потрапити під санкції. Він підкреслив, що США вже досягли значного прогресу в цьому напрямку.

З 2022 року ЄС впровадив кілька раундів санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. О'Салліван зазначив, що санкції спрямовані на уповільнення російської військової машини. Водночас він наголосив на труднощах у припиненні постачання товарів подвійного призначення до Росії через Південно-Східну Азію, де продукція виготовляється західними дочірніми компаніями.

Водночас деякі країни продовжують притягувати до відповідальності порушників санкцій на своїй території. Так, французькі прокурори вимагають притягнути до відповідальності капітана судна «Балтійський лідер», яке порушило санкції після початку війни в Україні. Судно, яке належало компанії PSB Leasing, дочірній компанії російського «Промсвязьбанку», було затримано французьким флотом після спроби вирушити до Санкт-Петербурга з порту Руана. Однак захист наполягає, що капітан виконував накази і не був відповідальним за порушення. Очікується, що суд винесе рішення 10 жовтня.

У США арештовано росіянина Дениса Постового за контрабанду мікроелектроніки до Росії, яка могла бути використана для виробництва дронів. Постовий використовував мережу компаній для обходу санкцій (експортних обмежень) та приховування кінцевого пункту призначення товарів. Прокурор Метью М. Грейвз наголосив, що ці технології могли сприяти російській війні проти України.

Також США  підозрюють, що Китай допомагає Росії обходити санкції, постачаючи збагачений уран. Після введення заборони на імпорт російського урану наприкінці 2023 року, Китай різко збільшив поставки збагаченого урану до США. Американські посадовці ретельно відстежують ці імпорти, щоб запобігти використанню російського урану під виглядом китайського.

У Великій Британії створено Офіс із застосування торговельних санкцій (OTSI), який займатиметься наглядом за дотриманням торговельних обмежень, зокрема проти Росії. Офіс матиме повноваження накладати штрафи за порушення санкцій та вимагати звітність від компаній у різних секторах.

3️⃣ Українські кроки у санкційній політиці

Україна також не відстає від своїх іноземних партнерів у провадженні санкційної політики. 19 вересня Президент України Володимир Зеленський підписав укази, які вводять у дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо нових санкцій проти Росії, Ірану та Китаю. Санкції стосуються шести фізичних осіб і понад 40 юридичних осіб, а також двох підприємств, серед яких російське ТОВ «Завод суднової світлотехніки «Маяк» та «Казанський державний казенний пороховий завод». Пропозиції щодо санкцій були подані Службою безпеки України, а їх дія триватиме 10 років.

17 вересня 2024 року Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду другий позов щодо застосування санкції у вигляді стягнення активів в дохід держави до Богуслаєва В'ячеслава Олександровича, колишнього депутата Верховної Ради України та експрезидента АТ «МОТОР СІЧ». Перший позов Мін'юсту був задоволений ВАКС 18 квітня 2024 року, за результатами якого були конфісковані 14 об'єктів нерухомості, майнові права на торговельні марки, патенти, частки в юридичних особах, а також значна кількість вогнепальної зброї та грошових коштів.

25 червня 2024 року Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін. У другому позові Міністерство юстиції претендує на стягнення ще одного об'єкта нерухомості та 100% частки в статутному капіталі ТОВ «ІННОВА», якими Богуслаєв володіє безпосередньо.