Дайджест головних новин 18.08/24.08

1️⃣ Заморожені російські активи

У Молдові заморозили рахунки кишинівської філії пропагандистського агентства «Россия сегодня», а також повторно заблокували рахунки лідерки партії Moldova Mare Вікторії Фуртуне у FinComBank. Податкова служба вжила заходів після сигналів від банків, і рішення можна оскаржити протягом 30 днів. Раніше блокування торкнулося й інших політиків, пов’язаних з Іланом Шором, які перебувають під санкціями ЄС за спроби дестабілізації Молдови.

Україна виставила на продаж конфісковані активи російського олігарха Мирона Горіловського – Калуський трубний завод і керуючу компанію «Євротрубпласт». Стартова ціна пакетів становить 139,7 млн грн та 54,2 млн грн відповідно. Підприємства виробляють понад 25 тис. тонн пластикових труб на рік, а умови продажу зобов’язують погасити борги й зберегти робочі місця щонайменше на півроку. Кошти від приватизації підуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

ЄС у першому півріччі 2025 року передав Україні 10,1 млрд євро доходів від заморожених активів Центробанку Росії. Кошти надійшли кількома траншами й будуть спрямовані на цивільні та військові проєкти. Напередодні Дня Незалежності Україна отримала ще 4,05 млрд євро від Єврокомісії, з яких 1 млрд у межах ERA Loans, а 3,05 млрд – через Ukraine Facility. У Брюсселі наголосили, що ця підтримка є чітким сигналом непохитної солідарності з Україною.

2️⃣  Міжнародна санкційна політика

Сергій Лавров у коментарі для «Россия 24» відреагував на заяву сенатора США Марко Рубіо про те, що Росія платила готівкою за заправку літаків на Алясці. Міністр закордонних справ РФ запевнив, що делегація «була готова до таких витрат» і проблем з оплатою не виникало, хоча прямо не підтвердив використання готівки. Лавров виправдовувався, що «за пальне завжди треба платити», намагаючись применшити значення інциденту.

Британія та ЄС готують новий пакет санкцій проти Росії у разі відмови Володимира Путіна від переговорів із Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом. За даними співрозмовників, зволікання або ухилення Кремля стане додатковим приводом для обмежень. У британському уряді також зазначили, що Путін погодився на зустріч із Трампом на Алясці лише після того, як США запровадили санкції проти Індії за купівлю російської нафти.

Індія збільшила закупівлю російської нафти, попри попередження США про можливі мита до 50% на імпорт товарів і сировини. Державні НПЗ придбали партію нафти зі знижкою $2,5 за барель, яку відвантажать у вересні-жовтні. Станом на 19 серпня ціна марки Urals становить $62 за барель. Адміністрація Дональда Трампа заявила, що санкції можуть бути посилені, якщо Нью-Делі не скоротить імпорт з Росії.

Велика Британія запровадила санкції проти криптосистем, які допомагають Росії обходити фінансові обмеження. Під удар потрапила інфраструктура A7A5 – рублевий стейблкоїн, що дозволив РФ вивести за кордон $9,3 млрд за чотири місяці. Обмеження торкнулися люксембурзької компанії, чотирьох киргизьких організацій та трьох осіб, причетних до підтримки російської фінансової інфраструктури. Лондон наголосив, що Кремль не зможе приховати свої спроби відмивати кошти через підозрілі криптомережі.

Естонія заборонила імпорт ізобутану з Росії та Білорусі у межах виконання санкцій ЄС, ухвалених у грудні 2024 року. За словами міністра закордонних справ Маргуса Тсахкни, цей продукт використовували для обходу митних декларацій і фактичного продовження імпорту скрапленого газу. Таллін прагне поширити аналогічне рішення й на рівень усього Європейського Союзу.

3️⃣  Порушення та обхід санкцій

У США засудили мешканця Нью-Джерсі Вадима Єрмоленка до 30 місяців ув’язнення за участь у глобальній схемі обходу експортного контролю й санкцій. Він відмив понад $12 млн і допомагав Росії отримувати боєприпаси та чутливу електроніку подвійного призначення для військових і розвідки. Єрмоленко працював через мережу підставних компаній, пов’язаних із «Сернія Інжиніринг» та «Сертал», які з 2022 року перебувають під санкціями OFAC. Частина коштів використовувалася для закупівлі технологій, придатних для ядерної та гіперзвукової зброї.

Естонська прокуратура висунула обвинувачення адвокату Урмасу Сімону у порушенні міжнародних санкцій: він отримував оплату за юридичні послуги від пов’язаного з Кремлем та підсанкційного фонду Pravfond. За даними слідства, адвокат знав про походження коштів, але продовжував їх приймати, фактично надаючи фонду доступ до фінансових ресурсів ЄС. Це може кваліфікуватися як незаконне введення заморожених активів у обіг. У той же час провадження проти іншої адвокатки було закрите через брак доказів.

Найбагатший польський мільярдер Міхал Соловов, попри заявлений вихід з ринку після вторгнення РФ, продовжує отримувати прибуток від російських активів Cersanit. Формально компанію продали структурі з ОАЕ, але бренд і менеджмент у Росії збереглися, виробництво розширюється, а фінансова звітність свідчить про штучні збитки та підозрілі кредити у злотих. Попри це, у 2023 році Cersanit отримала 42 млн євро кредиту від ЄБРР, обґрунтовуючи його продажем російських активів. Це викликає серйозні сумніви щодо реального виходу з РФ.

Американська компанія Weatherford, попри санкції, нарощує присутність у російській нафтовій галузі. У першому півріччі 2025 року російський ринок забезпечив їй 7% виторгу ($168 млн), а активи в РФ зросли до $332 млн. Компанія продовжує наймати персонал і постачати обладнання, тоді як конкуренти Baker Hughes і Halliburton вийшли з Росії ще у 2022 році. Це свідчить, що попри обмеження США, частина американських гравців і далі підтримує критично важливий для Кремля нафтовий сектор.

У Литві викрили схему постачання обладнання для нафтових компаній Росії в обхід санкцій. Компанія з Каунаса через підставних партнерів у Португалії та Болгарії організувала транзит техніки через Туреччину до РФ. Під час обшуків вилучено обладнання на €2 млн і затримано 11 осіб, зокрема керівників фірми та водіїв. Розслідування, проведене спільно з Євроюстом і Європолом, показало, що продукція, вироблена в ЄС і Китаї, фактично використовувалась у російській нафтовій промисловості.

4️⃣  Санкційна політика України

Верховна Рада найближчим часом може ухвалити законопроєкт №12406, який мав посилити санкційну політику та наблизити її до стандартів ЄС. Однак правки до другого читання звузили відповідальність лише до умисних порушень, відкрили можливість виведення активів через адвокатські договори та не передбачили систему дозволів на винятки. Громадські організації закликають відхилити ці поправки й ухвалити закон у відповідності до європейських норм.

Росія втратила щонайменше $180 млрд через міжнародні санкції – про це повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, щомісяця Кремль недоотримує близько $2,5 млрд нафтових доходів. Значні втрати пов’язані із санкціями проти «тіньового флоту» РФ: Москва витратила $14 млрд на формування 600–800 танкерів, більшість із яких нині заблоковані й не можуть перевозити нафту.

Президент Володимир Зеленський оголосив про підписання указу щодо повної синхронізації з цьогорічними санкціями Канади проти 139 фізичних та юридичних осіб, що підтримують російську війну. Глава держави підкреслив, що Україна разом із партнерами працює над узгодженням санкцій у різних юрисдикціях, аби всі, хто допомагає Росії вести агресію, відчули реальний тиск міжнародної спільноти.