Дайджест головних новин 04.11/10.11

1️⃣ Заморожені російські активи

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Будапешті озвучив попередню оцінку збитків від російської агресії, яка може сягати $800 млрд. Він зазначив, що $300 млрд заморожених російських активів могли б бути використані для відновлення України. Зеленський також вказав на значні прибутки російського «тіньового флоту», які перевищують міжнародну допомогу Україні, та закликав посилити санкції щодо російських банків та енергоресурсів.

Однак, важливо зазначити, що сума у $800 млрд ще не підтверджена з боку міжнародних дослідницьких інституцій. Станом на зараз офіційно зафіксовані збитки складають $486 млрд.

Поки Україна продовжує боротися за повернення всіх заморожених російських активів, доходи від них уже спрямовуються на відновлення української енергетики. Директор секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський повідомив, що частина коштів, виділених Євросоюзом у Фонд енергетичної підтримки України, походить саме з прибутків від заморожених російських активів. Ці ресурси використовуються для закупівлі обладнання, необхідного для відновлення пошкодженої інфраструктури, що є дієвим способом притягнути Росію до відповідальності за завдані збитки.

2️⃣ Міжнародні режими санкцій

Європейський Союз працює над 15 пакетом санкцій проти Росії, спрямованим на посилення заходів проти обходу існуючих обмежень та ізоляцію російської індустрії від імпорту. Високий представник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Києві наголосив на важливості запобігти доступу Росії до імпортних компонентів, необхідних для її промисловості. Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску як на Росію, так і на країни, що підтримують її у війні.

Велика Британія схвалила новий, найбільший з травня 2023 року, пакет санкцій проти Росії, додавши до списку ще 56 організацій і осіб. Під обмеження потрапили компанії, пов’язані з російським військовим виробництвом, включаючи «Зеніт Фінанс», футбольну бригаду «Еспаньола», виробника електроніки «Елесар-груп» та бюро «Навіс». Також санкції зачепили китайські компанії, які співпрацюють з російським військовим сектором, а також членів «ПВК Вагнера» і її наступника «Африканського корпусу». Санкції введено й проти Дениса Сергєєва, причетного до отруєння у Солсбері. Підсанкційні активи заморожені, співпраця заборонена, а в'їзд до країни обмежено.

3️⃣ Боротьба з обходом санкцій проти Росії

Американську компанію Eleview International Inc. та її керівників звинувачують у незаконному експорті технологій до Росії в обхід санкцій. Від березня 2022 року до червня 2023 року компанія постачала до Росії товари на мільйони доларів через Казахстан, Туреччину та Фінляндію, використовуючи схеми ухилення. Керівників Олега Наяндіна та Віталія Борисенка звинувачують у змові з метою порушення експортного законодавства. Обвинувачення стверджує, що компанія навмисно вводила в оману експедиторів і владу щодо кінцевих користувачів товарів, частина яких могла бути використана для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Підозрюваним загрожує до 20 років ув'язнення.

Європейське управління по боротьбі з шахрайством (OLAF) розслідує можливе порушення санкцій через постачання російських нафтопродуктів до ЄС через Туреччину. За рік після введення ембарго на російську нафту країни ЄС імпортували 5,2 млн тонн на понад €3 млрд з турецьких портів, де немає переробних потужностей. Росія використовує лазівку в санкційних правилах ЄС, яка дозволяє імпорт за умови істотної переробки. При цьому турецький експорт палива до ЄС зріс на 107%, що приносить Росії значний прибуток і підтримує її військові дії в Україні.

У Німеччині 56-річного підприємця засудили до семи років ув'язнення за порушення торгових санкцій через продаж інструментальних верстатів російському виробнику зброї. Верстати використовувалися для виготовлення снайперських гвинтівок, попри діючі з 2014 року санкції ЄС. Підприємець у 2015 році уклав угоди з російським замовником, доставляючи обладнання через посередників у Швейцарії та Литві, приховуючи кінцевого отримувача. Від цих угод він отримав €2,1 млн, а його компанія — ще €3 млн; усі доходи були конфісковані судом.

Литовська компанія Biovarda, експортер автомобілів, оскаржила штраф у 13,6 мільйона євро, накладений митницею за порушення міжнародних санкцій, і наразі не сплатила його. Литовська митниця вирішила не примушувати до виплати до завершення судового розгляду, який розпочався у вересні в Регіональному адміністративному суді. Після накладення штрафу компанія скоротила кількість вантажівок у власності, що загрожує її банкрутством, тоді як інша компанія її акціонера, Cooltransa, наростила кількість автомобілів. За даними розслідування, Biovarda продовжує продавати вантажівки на російськомовних ринках, а її операції з партнерами з Казахстану, Білорусі та Туреччини порушують чинні санкції, оскільки автомобілі реєструвалися в Росії.