###country-name###
$0 млрд
Заморожено активів рф
$0 млрд
Конфісковно активів рф
$0 млрд
Збитки України від війни
$0 млрд
Заморожені активи РФ та пособників війни
$0 млрд
Конфісковані активи РФ
Ми слідкуємо за конфіскацією активів держави - агресора та пособників війни
і ділимося цим з вами
Дізнатись більше
Конфіскаційний трекер
Проєкт реалізується командою аналітичного центру Інститут законодавчих ідей.
Більше про “Freeze and Seize”Керування мапою
мапа конфіскації активів рф у світі
Активи не заморожені
Заморожено
Розробка механізмів
Спецмеханізм
Конфіскація
Заморожено
$75664 Млрд
Конфісковано
$135188 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$61480000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$20950000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$9270000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$5540000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$3900000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$2700000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$1900000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$1600000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$1600000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$1500000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$1170000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$925000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$350000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$219500 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$200340 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$113960 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$102000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$81783 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$45000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$43000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$41000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$38029 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$31000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$18300 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$11500 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$5000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$200 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$158 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$4 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$113911438 Млрд
Конфісковано
$140588 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$3150000 Млрд
Конфісковано
$1960000 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$183000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$58000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$30000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$24000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$17000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$9330000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$8000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$5000000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$329000 Млрд
Конфісковано
$0 Млрд
Передано
$0 Млрд
Заморожено
$337809000 Млрд
Конфісковано
$1960000 Млрд
Передано
$0 Млрд
Дайджест головних новин 08.09/14.09
ЄС, США та країни G7 зважують, як перетворити заморожені російські активи на реальні ресурси для України
14 Вер 2025
Трамп не збирається вводити санкції проти Росії
Сполучені Штати Америки
Раніше Трамп висунув одразу кілька умов для введення нових санкцій проти Росії
14 Вер 2025
Сполучені Штати Америки
В Європі розглядають новий спосіб перерахувати заморожені російські активи Україні
Європейський Союз
Європейська комісія пропонує новий спосіб передачі заморожених російських активів Україні
13 Вер 2025
Європейський Союз
Аналітична записка щодо законопроєкту №13606 в контексті можливості вчинення реєстраційних дій щодо підсанкційних осіб
7 серпня 2025 року, КМУ ініціював реєстрацію законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сферах державної реєстрації з метою забезпечення публічно-пр…
11 Сер 2025
Аналіз практики Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкції у вигляді стягнення активів в дохід держави за 2022-2025 роки
У цьому дослідженні представлено аналіз 56 справ Вищого антикорупційного суду, у яких застосовується санкція у виді стягнення активів в дохід держави
19 Чер 2025
Цивільна конфіскація та конфіскація активів за порушення санкцій. Необхідні кроки України
#конфіскація
Дослідження присвячене аналізу найкращих практик цивільної конфіскації активів та конфіскацій у межах кримінальних проваджень, а також шляхам удосконалення українського законода…
27 Лис 2024
Поширені запитання
Загальні питання
Чому активи держави-агресора та пособників війни повинні бути конфісковані?
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну, внаслідок дій РФ та приватних осіб, які активно сприяють агресії (російські політики, пропагандисти, олігархи тощо) були завдані колосальні матеріальні збитки, які станом на початок 2025 року оцінюються Світовим банком в понад $524 млрд.
По-перше, зараз шкода нанесена війною покривається самою Україною та її міжнародними партнерами. Ні Росія, ні росіяни не збираються платити за завдані збитки аж до “повного програшу” Росії, в який вони не вірять. Конфіскація ж їх активів дасть можливість перекласти тягар відновлення України на плечі винуватців вже зараз та компенсувати збитки ще до закінчення війни.
По-друге, особи, відповідальні за війну особисто не втратили нічого, адже до санкцій адаптувалися ще з 2014 року. Розуміючи, що замороження їх активів є найсуворішим видом санкції і ризику реально їх втратити немає, щось кардинально змінювати у своїй поведінці немає сенсу. Адже продовження агресивної війни їм нічим не загрожує. Як показує практика, деякі депутати держдуми довгі роки отримували прибутки від здачі заморожених в ЄС активів в оренду.
По-третє, така конфіскація активів дозволяє реалізувати ціль загальної превенції на вчинення таких чи схожих дій іншими агресорами в майбутньому. Відтепер такі злочини не будуть обходитися безкарно ні країнам, ні особам, які сприяють агресії. Усі, хто захоче розпочати загарбницьку війну чи якимось чином її підтримати, знатимуть що за це їм доведеться поплатитись своїми багатствами. Персональна відповідальність з перспективою позбавлення особистого майна зможе стати вагомим аргументом для того, щоб припинити підтримувати військову агресію не лише проти України, а й проти інших країн.
Чи законна така конфіскація?
Дебати в різних парламентах та урядах світу показали, що це питання є одним з найболючіших і ним можна дуже просто маніпулювати.
Наразі в міжнародному праві дійсно існують несприятливі для цілей конфіскації звичаї, використовуючи яку держави-агресори просто уникають відповідальності за завдані збитки.
Проте, така конфіскація активів дозволить реалізувати мету загальної превенції на вчинення таких чи схожих дій іншими агресорами в майбутньому. Відтепер такі злочини не будуть обходитися безкарно ні країнам, ні особам, які сприяють агресії. Усі, хто захоче розпочати загарбницьку війну чи якимось чином її підтримати, знатимуть що за це їм доведеться поплатитись своїми ресурсами та статками. Персональна відповідальність з перспективою позбавлення особистого майна зможе стати вагомим аргументом для того, щоб припинити підтримувати військову агресію не лише проти України, а й проти інших країн.
Які механізми конфіскації існують та можуть бути використані?
Кількість застосовних інструментів для конфіскації активів рф та пособників війни є досить широкою.
Держави можуть використовувати вже існуючі інструменти для конфіскації, наприклад, в межах кримінального переслідування.
Існує конфіскація і без обвинувального вироку суду, так звана NCBF (Non - Conviction Based Forfeiture). Так, в цивільному процесі зі зменшеним стандартом доказування та у стисліші строки уже конфісковували активи осіб, причетних до діяльності мафії (в Італії) або ж корупціонерів (в Грузії). Такий інструмент потенційно міг би застосовуватись державами й щодо осіб, які активно сприяють військовій агресії.
В контексті саме військової агресії та необхідності конфіскації активів внаслідок вчинення таких дій створюються нові механізми. В Україні запроваджені спеціальні інструменти конфіскації російських державних активів та активів пособників війни.
Вищий антикорупційний суд упродовж періоду з травня 2022 року по липень 2025 року ухвалив 70 рішень про повне або часткове задоволення позовних вимог у справах про стягнення у дохід держави активів, що належать фізичним чи юридичним особам, які підтримують російську агресію.
Схоже законодавство ухвалено в Канаді. Спеціальні інструменти розробляються і в країнах ЄС, а також в США, де відповідні акти напрацьовуються або ж уже представлені в парламентах.
Канада є першою країною G7, яка створила законодавчу базу для арешту та конфіскації активів осіб, на яких накладено санкції. Першим прецедентом реалізації цих повноважень стало розпорядження про арешт $26 млн компанії Granite Capital Holdings Ltd., що належить російському олігарху Роману Абрамовичу.
США ухвалили закон, який дозволяє адміністрації Президента конфісковувати російські державні активи відповідно до положень REPO Act і передавати їх Україні. Мінфін США зобов’язав фінансові установи повідомити про наявність таких активів, однак подальший прогрес у цьому питанні наразі не висвітлюється.
У Великій Британії триває робота над внесенням змін до Sanctions Act, щоб дозволити замороження російських активів з перспективою конфіскації для компенсацій.
Схожі механізми вже працюють у країнах Балтії. У Латвії діє закон «Про заходи щодо нерухомого майна, необхідні для усунення загрози державній безпеці», згідно з яким було конфісковано та виставлено на аукціон «Будинок Москви» у Ризі. Виручені кошти підуть на підтримку України. А Естонія ухвалила закон, що дозволяє використовувати російські активи для відшкодування збитків, завданих агресією РФ.
Що роблять держави цивілізованого світу задля конфіскації російських активів?
Цинічний та жорстокий характер російського вторгнення призвів до того, що, незважаючи на доволі складну розстановку сил у світовій політиці, більшість держав світу одностайно засудили Росію як агресора. Вже на самому початку війни переважна кількість держав-членів ООН (141 з 193) офіційно засудили агресію РФ в Україні і проголосували за відповідну резолюцію в Генеральній Асамблеї ООН, застосувавши доволі рідкісний механізм Uniting for Peace. Ця процедура здійснюється в обхід Ради Безпеки ООН, де право вето РФ як постійного члена, зробило б таке визнання неможливим.
Після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого санкційна політика щодо Росії набула безпрецедентних масштабів. Росія вийшла на перше місце по застосованих щодо однієї країни санкцій.
В рамках санкційної політики, Велика Британія, наприклад, активно штрафує за порушення санкцій та переслідує такі дії кримінально, що закладає механізми для майбутнього спрямування цих коштів на відновлення України. А Литва прийняла поправки до закону «Про співпрацю та гуманітарну допомогу», які дозволяють спрямовувати штрафи за обхід санкцій виключно на відбудову України.
Разом з численними ембарго, встановленням граничних цін на нафту та нафтопродукти, країни почали заморожувати активи Росії та пособників війни на своїй території. На сьогоднішній день у світі загальний обсяг державних (активи ЦБ рф) і приватних (активи підсанкційних росіян) активів оцінюється у понад $300 млрд. Проте ця сума є орієнтовною, адже не всі країни надали інформацію про суму заморожених активів у своїх юрисдикціях.
Окрім політичного рішення про блокування активів, країни ведуть активну роботу у юридичній площині, аби знайти та імплементувати необхідні механізми для подальшої конфіскації заморожених активів та передачі їх Україні. Прогрес у цієї діяльності ми описали у питанні вище.
Чому не усі країни підтримують конфіскацію російських активів?
Дискусії між прихильниками і противниками конфіскації російських грошей продовжуються. З політичної точки зору, за цю ідею виступають США, Велика Британія, Канада, Естонія, а от Німеччина, Франція, Італія, Угорщина та ЄЦБ й МВФ підтримують її не дуже охоче.
Деякі зауважують на ризиках для стабільності євро як валюти, інші зазначають, що треті країни можуть вирішити вивести свої активи з країн, які ініціюють такі вилучення, а також говорять про можливі затяжні міжнародні судові процеси. Що стосується Німеччини, то вірогідно, що країна побоюється створення прецеденту, що призведе до нових позовів проти Німеччини за злочини часів Другої світової війни.
Радикальну позицію у питанні конфіскації російських заморожених активів висловили Китай, Індонезія та Саудівська Аравія. Їх занепокоєння також зводяться до створення прецеденту - іншими словами, ці країни побоюються, що вони можуть стати наступними.
Ідея використання прибутків від заморожених російських активів знайшла більше прихильників, через меншу кількість ризиків. ЄС сподівається, що використання лише відсотків (а не самої суми активів) допоможе уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права.
Очевидно, що країни, які підписали Європейську конвенцію з прав людини, зіткнулися з юридичними труднощами щодо конфіскації будь-якої власності - це можливо лише за рішенням суду й доведеного злочину. Водночас, з огляду на сучасні виклики, міжнародна спільнота має діяти рішуче: використати механізм контрзаходів, передбачений нормами ООН, аби вилучити й спрямувати на захист і відбудову України всі €300 млрд заморожених російських активів, а не лише прибутки з них.
Який актуальний стан заморожених російських активів?
На сьогодні близько $300 млрд державних активів Російської Федерації залишаються замороженими в різних юрисдикціях. Ця сума є орієнтовною, адже не всі країни надали інформацію про суму заморожених активів у своїх юрисдикціях.
Більше $210 млрд припадає на країни ЄС (зокрема Бельгію, через розташування в Брюсселі головного офісу міжнародного центрального депозитарію Euroclear), решта акумулюється у США, Великій Британії, Канаді, Японії та інших союзників. Детальну інформацію про суми активів ви можете дізнатися на нашій інтерактивній мапі.
Із 2022 року підхід міжнародної спільноти до заморожених російських активів пройшов кілька важливих етапів. Спершу, у 2022 році розпочалося масове замороження активів Росії, а ІЗІ зафіксував перші випадки у Конфіскаційному трекері, започаткувавши системний моніторинг.
Уже в 2023 році політична риторика на рівні G7 та ЄС переросла в офіційні декларації про необхідність створення компенсаційного механізму за рахунок цих активів. Далі, у 2024 році в центрі уваги опинилася доктрина контрзаходів, яка надала юридичне підґрунтя для конфіскації та передачі активів Україні.
На рубежі 2024-2025 років цей процес увінчався першими масштабними рішеннями - ЄС ухвалив механізм використання прибутків від заморожених активів і запустив ініціативу ERA, що стало важливим прецедентом для інших юрисдикцій.
У результаті сьогодні Конфіскаційний трекер містить сотні рішень у понад двадцяти країнах, засвідчуючи поступову, але стійку трансформацію глобального підходу.
Як країни використовують заморожені російські активи вже зараз?
У лютому 2024 року Рада ЄС ухвалила рішення, що зобов’язало депозитарії, які утримують заморожені активи Центрального банку Росії понад €1 млн, обліковувати отримані доходи окремо без їх реінвестування. Це рішення відкрило шлях до першого в історії практичного механізму використання коштів агресора на користь держави-жертви.
Вже у травні 2024 року механізм передачі відсотків від доходів Euroclear був підтриманий державами ЄС та вже працює на практиці. Перший транш у розмірі близько €1,55 млрд Україна отримала в липні 2024 року, за ним очікувався другий транш близько €2 млрд у березні 2025 року, однак поки офіційної інформації про його здійснення немає. Очікується, що щороку такий механізм дозволятиме мобілізувати близько €3 млрд на підтримку України.
Раніше Бельгія створила прецедент передачі Україні податків, отриманих з доходів депозитарію Euroclear. Так, у травні 2023 року Бельгія вже передавала Україні €92 млн. Відомо, що за 2024 рік заморожені російські активи принесли Бельгії €1,7 млрд податкових надходжень. Однак підтверджена інформація про передачу цих коштів Україні відсутня.
Ще одним важливим і наразі найбільш фінансово результативним механізмом є ініціатива ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) - спільна програма країн G7, яка передбачає надання Україні кредиту в $50 млрд за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів. Очікується, що США та ЄС нададуть по $20 млрд, а Японія, Велика Британія та Канада розділять між собою решту $10 млрд. Наразі ж, загалом у межах програми ERA Україна отримала близько $17,6 млрд: більше $7 млрд від ЄС, $3 млрд від Великої Британії, більше $4 млрд від Канади та $3 млрд від Японії.
Це стало не лише потужною фінансовою підтримкою, а й підтвердженням, що можна більш масштабно використовувати активи агресора навіть до того, як буде прийнято остаточне рішення про їх повну конфіскацію.
Тепер у ЄС активно обговорюється ідея створення окремого інвестиційного фонду для управління замороженими російськими активами, розміщеними в Euroclear. Вона передбачає перехід від консервативної стратегії Euroclear до більш активного інвестування, що є зміною підходу до управління активами, а не їх конфіскацією. Більш ризиковані інвестиції дасть змогу Україні отримати суттєво більші надходження для відновлення економіки та зміцнення обороноздатності. Однак більшість країн ЄС поки не підтримують цю ідею. А Бельгія, яка є розпорядником більшості заморожених активів, взагалі виступає категорично проти застосування цього механізму.
Приватні активи
Що таке приватні активи пособників війни та чому їх слід конфісковувати?
Відомо, що російські політики, пропагандисти, олігархи, та інші особи, які активно сприяють війні проти України та заробили великі статки через свою наближеність до путінського режиму, полюбляють тримати нажите не лише в Росії. Незважаючи на ненависть до усього “західного” та погрози ядерними ударами, вони не нехтують мати у власності маєтки, яхти та приватні літаки у “недружніх” Росії країнах.
Конфіскація таких активів, окрім досягнення мети спрямування коштів на відбудову України, є видом персональної відповідальності, яка може вплинути на поведінку конкретної особи.
Саме індивідуальна відповідальність агресорів та її невідворотність можуть стати тим персональним ризиком, що може реально змінити їхню поведінку по відношенню до подальшої підтримки агресії та запобігти подальшим війнам у світі.
Скільки приватних активів може бути конфісковано?
Зважаючи на велику кількість активів пособників війни, які розміщують свої активи по всьому світу, різний підхід до конфіскаційних процесів у різних державах, а також приховування активів за офшорами та третіми особами, встановити конкретну їх суму майже неможливо. Натомість, можемо брати за основу заморожені приватні активи підсанкційних осіб. І хоча через активну динаміку блокування та різний підхід до публікації цієї інформації наші підрахунки показують, що таких активів станом на початок 2025 року заморожено у світі більше 20 млрд дол США.
Інформацію про те, де таких активів заблоковано найбільше, а хто “пасе задніх” можна знайти на нашій інтерактивній мапі.
Чи хтось вже конфіскував активи пособників війни та що стоїть на заваді?
Заблокувати активи, ще не означає передати їх Україні. Для цього повинен бути проведений процес конфіскації, для якого необхідно задіяти відповідний механізм. Логічно, що першою країною яка запровадила спеціальний механізм конфіскації приватних активів пособників війни стала Україна. На початок 2025 року налічується більше 70 рішень про конфіскацію українських активів російських олігархів, ректорів-пропагандистів та політиків.
Канада на підставі ухваленого закону проводить конфіскацію активів російського олігарха Абрамовича, а США, застосувавши діючий механізм цивільної конфіскації та використавши відповідну поправку до Закону про бюджет, передає Україні 5.4 млн дол США, конфіскованих у російського медіамагната Малофєєва за обхід санкцій.
Незважаючи на значний об’єм заблокованих активів, деякі країни, зокрема в ЄС не поспішають їх конфісковувати, оскільки шукають належний, юридично надійний інструмент, який би не допустив порушення права приватної власності. Дотримання найвищих стандартів захисту права власності та права на справедливий судовий розгляд є головною умовою до такої конфіскації, тому пошук шляхів ще триває.
Суверенні активи
Що таке суверенні активи рф?
Суверенні активи РФ - це грошові кошти та майно, яке належить РФ як державі, а також компанії, в статуному капіталі яких наявна частка РФ.
З початком повномасштабного вторгнення в Україну більшість країн-держателів коштів Центрального банку РФ заблокували їх. Це Німеччина, Франція, Великобританія, США, Японія, Австрія та Канада. Не заблокував російські кошти на своїх рахунках лише Китай.
Зважаючи на інформацію, що публікувалась безпосередньо Центробанком РФ та інші статистичні дані - мова йде про близько $300 млрд. Станом на 2025 рік в Європі, зокрема, намагаються актуалізувати дані про суму заблокованих суверенних коштів.
Окрім коштів Центробанку, російські державні активи складаються з декількох сотень майнових об’єктів по всьому світу, а компанії з часткою Росії в статутному капіталі володіють нерухомістю вартістю у мільярди доларів США.
Усі ці активи країни-агресора повинні бути конфісковані та передані Україні для її відбудови та відшкодування завданої шкоди.
Чи можемо ми розраховувати на конфіскацію активів Центрального банку рф?
Безперечно, конфіскація 300 мільярдів доларів, які належать країні-агресору, стали б суттєвою підтримкою для України. Про необхідність їх конфіскації постійно наголошують вищі посадові особи України та деяких інших держав.
Однак у світі не поспішають з конфіскацією та передачею заморожених активів ЦБ РФ. Перша причина - суверенний імунітет РФ і неможливість втручання у право власності іншої держави. Більше того, існуючі міжнародно - правові звичаї встановлюють особливий захист саме для майна центральних банків держав. Друга - недостатня політична воля, адже таким чином може бути створено небезпечний прецедент, який негативно вплине на готовність держав зберігати активи в інших країнах.
Наразі відбувається пошук оптимального механізму конфіскації цих активів, який би був прийнятний с точки зору міжнародного права. Найрішучіші партнери України стверджують про необхідність укладення міжнародного договору, який би дозволяв таку конфіскацію, а поміркована частина партнерів поки що готова лише на направлення Україні прибутку від управління замороженими активами.
Чи є в РФ майно за кордоном, яке належить їй та може бути конфісковане?
Окрім приміщень посольств та консульств, країна-агресор володіє сотнями земельних ділянок та об’єктів нерухомості - квартир, маєтків, релігійних будівель тощо.
Інформація щодо закордонної власності РФ раніше публікувалась в загальному доступі. Однак у 2015 році після анексії Криму, перших санкцій та блокуванню активів на виконання рішення по справі Юкосу, цю інформацію почали закривати.
За даними російських журналістів, виходячи зі звіту Рахункової палати РФ, станом на 2012 рік у її закордонній власності перебувало 973 об'єкта - 166 земельних ділянок і 807 будівель та приміщень, переважно в столицях країн. Управління цими активами досі напряму здійснюється російською державою, а тому цілком ймовірно, що ці об'єкти служать прикриттям для діяльності агентурної бази країни-агресора по всьому світу.
Наприклад, у Латвії діє закон «Про заходи щодо нерухомого майна, необхідні для усунення загрози державній безпеці», згідно з яким було конфісковано та виставлено на аукціон «Будинок Москви» у Ризі. Виручені кошти підуть на підтримку України.
Наразі важко оцінити стан блокування та точну вартість таких активів. Вона може сягати сотень мільярдів доларів США, які повинні бути передані Україні.